Справа № 761/44690/19
Провадження № 1-кс/761/30356/2019
09 грудня 2019 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 20.07.2019 р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР №42018100000000777 від 20.08.2018 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
На розгляд слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 20.07.2019 р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР №42018100000000777 від 20.08.2018 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Як убачається зі змісту скарги, захисник ОСОБА_5 звертається до суду щодо вирішення питання про скасування повідомлення про підозру його підзахисному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42018100000000777, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, з огляду на наступні доводи.
У провадженні СУ ГУ НП у м. Києві з серпня 2018 року перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000777, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369 КК України.
19 липня 2019 року ОСОБА_6 було затримано на підставі ст. 208 КПК України, у той же час, датою складання протоколу затримання зазначено 19.07.2018 року .
Також 19 липня 2019 року, після фактичного затримання, вночі, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та зачитано процесуальні права підозрюваного.
В обґрунтування скарги захисник зазначив, що на підставі викладених органом досудового розслідування не підтверджених обставин ОСОБА_6 складено підозру щодо надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає та в інтересах третьої особи дій, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 369 КК України.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких достовірно підтверджених відомостей, що вказують або встановлюють факти або інформацію, які можуть переконати незалежного об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 загалом може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також, на думку захисника, відсутні будь-які докази щодо вчинення ОСОБА_6 дій, які викладені у тексті повідомлення про підозру, що у свою чергу свідчить про те, що наведені у підозрі твердження органу досудового розслідування базуються виключно на припущеннях та домислах.
За вказаних умов відповідно до національного законодавства, Конвенції про захист прав людини, практики Європейського суду з прав людини, вважає, що підозра є необґрунтованою, просить суд повідомлення про підозру підзахисному ОСОБА_6 від 20 липня 2019 року скасувати.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2019 року, інший захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_7 , доводи скарги підтримала та просила про її задоволення.
Слідчий та прокурор у кримінальному провадженні проти задоволення скарги заперечували, вказавши на те, що насьогодні фактично досудове розслідування завершено та триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, також обґрунтованість підозри, що була пред'явлена ОСОБА_6 20.07.2019 року, додатково була підтверджена здобутими в ході розслідування доказами.
Так, відповідно до змісту статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У статті 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Як убачається з матеріалів, долучених до скарги, СУ ГУ НП у м. Києві з серпня 2018 року перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000777, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369 КК України.
19 липня 2019 року ОСОБА_6 було затримано на підставі ст. 208 КПК України, у той же час, датою складання протоколу затримання зазначено 19.07.2018 року .
Також 19 липня 2019 року, після фактичного затримання, вночі, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та зачитано процесуальні права підозрюваного.
Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Аналізуючи матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості здійснення повідомлення про підозру останньому, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
Як вбачається із тексту повідомлення про підозру від 20 липня 2019 року ОСОБА_6 , у ньому вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_6 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого.
Пред' явлена ОСОБА_6 підозра, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2019 року, а надалі ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, визнана обгрунтованою. Такий висновок судових органів може бути лише за умови, що сама підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.276-278, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 20.07.2019 р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР №42018100000000777 від 20.08.2018 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України- залишити без задоволення
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1