11 грудня 2019 р. Справа № 480/4549/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В. ,
представника позивача - Хижняк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Сумська міська рада з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка В.О. від 18.10.2019 ВП № 59736229 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті спірної постанови державним виконавцем не враховано, що Сумською міською радою добровільно вчинені всі можливі дії на виконання судового рішення. Однак, через відсутність необхідної кількості голосів депутатів на пленарних сесіях Сумської міської ради не можливо виконати рішення суду щодо прийняття рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Крім того, перша постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100, 00 грн. скасована Сумським окружним адміністративним судом 21.10.2019, рішення суду набрало законної сили.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, зазначивши, що рішення суду після відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 591/6578/16-а, виданим на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми, станом на 18 жовтня 2019 року повторно не виконано. Відтак державним виконавцем на підставі ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. Відповідач вважає, що посилання боржника на те, що рішення суду не виконано по причині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішення не є поважною причиною для невиконання судового рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 у справі № 591/6578/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 0,02 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1 .
28 березня 2017 року на виконання зазначеної постанови Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 07.08.2019 відкрито виконавче провадження № 59736229 щодо виконання виконавчого листа № 591/6578/16-а та зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
27.08.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області направлено на адресу Сумської міської ради вимогу № 02.1-13/59736229/4, якою зобов'язано позивача надати інформацію про хід виконання виконавчого провадження. 12.09.2019 листом боржник повідомив державного виконавця про добровільне виконання, а саме на найближчому пленарному засіданні чергової сесії 26.04.2017 слухали питання “Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ”
Також, повідомлено державного виконавця про те, що Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради було неодноразово ініційовано розгляд питання “Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ”, а саме: 03.05.2018 питання № 123; 24.04.2019 питання № 186; 06.08.2019 питання 241; 29.05.2019 питання № 103; 13.06.2019 питання № 80; 30.08.2019 питання № 4.
19.09.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка В.О. у виконавчому провадженні № 59736229 на боржника, Сумську міську раду, накладено штраф за невиконання судового рішення у сумі 5100, 00 грн.
16.10.2019 державним виконавцем направлена вимога № 02.1-13/59736229/4 про надання інформації про хід виконання рішення суду, на що боржник 31.10.2019 листом знову повідомив про неодноразове винесення на розгляд сесії цього питання, проте рішення не приймається через нестачу голосів.
18.10.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на Сумську міську раду, накладено штраф за повтороне невиконання судового рішення у розмірі 10200, 00 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 480/4008/19 скасована постанова державного виконавця ВП № 59736229 від 19.09.2019 про накладення на Сумську міську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Суд вважає постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на таке.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Основного Закону України cудове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Відповідно до частини 1 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 статті 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 3 статті 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
Аналізуючи наведені положення статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 821/1568/16.
Отже, державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, та підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Зазанчене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 07 березня 2018 року по справі №127/3770/17.
Судом встановлено, що питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було розглянуто на чергових сесіях Сумської міської ради від 26.04.2017, 03.05.2018, 24.04.2019, 29.05.2019, 13.06.2019, 06.08.2019, 30.08.2019, 18.09.2019, проте рішення щодо про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийнято внаслідок недостатньої кількості голосів депутатів міської ради на пленарному засіданні сесії міської ради, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Так, відповідно до Регламенту Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради “Про затвердження Регламенту роботи Сумської міської ради VІІ скликання” від 26 листопада 2015 року № 1-МР Сумська міська рада (далі по тексту - міська рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Суми та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад” та іншими законами.
Згідно статті 47 цього Регламенту рішення міської ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні після обговорення шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою електронної системи або іншими видами та способами, передбаченими цим Регламентом. . Рішення міської ради в межах повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (крім рішень з процедурних питань) приймаються, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу міської ради.
Згідно статті 2 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Відповідно до положень статті 20 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради. Депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою. Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить.
При цьому, статтею 36 цього Закону визначено, що, зокрема, намагання в будь-якій формі вплинути на депутата місцевої ради, членів його сім'ї з метою перешкодити депутату виконувати свої повноваження, змусити його до вчинення неправомірних дій тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Суд погоджується з твердженнями позивача, щодо відсутності права впливу та зобов'язання депутатів міської ради прийняти відповідне рішення Сумської міської ради та вважає, що матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем усіх передбачених Законом дій для виконання рішення суду, проте не підтримання проекту рішення депутатами на пленарних сесіях міської ради не може бути підставою для притягнення до відповідальності Сумської міської ради.
Слід зазначити, що позивач повідомляв відповідача про наявність підстав, які протягом певного тривалого строку об'єктивно перешкоджали належному, повному та своєчасному виконанню рішення суду. Проте, державним виконавцем не з'ясовано, що саме зумовило невиконання судового рішення.
Крім того, на час розгляду даної справи постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 480/4008/19 скасована постанова державного виконавця ВП № 59736229 від 19.09.2019 про накладення на Сумську міську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн., відтак відсутня повторність, що враховується при визначенні розміру штрафу.
Таким чином, перевіривши постанову державного виконавця про арешт майна боржника на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про її протиправність та необхідність скасування.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Сумської міської ради ( код ЄДРПОУ 23823253, майдан Незалежності,2 м.Суми, 40030) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ( код ЄДРПОУ 34933040, вул..Петропавлівська, 75, м.Суми, 40000) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка В.О. від 18.10.2019 ВП № 59736229 про накладення штрафу у розмірі 10200, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Опімах