Постанова від 05.12.2019 по справі 480/1835/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.uа

ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 р. Справа № 480/1835/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

представника позивача - Галімон Н.А.,

представник відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Сумським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу № 480/1835/19 за позовом ТОВ «БВК компанія «Федорченко» до Головного Управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2019р. № 00001841402, № 00001821402, № 0004911304, № 0004901304, Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ю0004921304, Рішення № 0004931304 від 08.05.2019р.

За результатами розгляду цієї справи 21.11.2019р. судом було ухвалено рішення про часткове задоволення позову, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення- рішення:

- від 08.05.2019 року № 00001841402, яким ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 983 921,50 грн., в тому числі 1 989 281,00 грн. - сума збільшення податкового зобов'язання, 994 640,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 08.05.2019 року № 00001821402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 819 052,00 грн.;

- від 08.05.2019 року № 0004911304, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 141 549,06 грн., в тому числі застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 57 130,80 грн.;

- від 08.05.2019 року № 0004901304, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на суму 11 796,02 грн., в тому числі застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 761,02 грн.

- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ю0004921304, в частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 74 578,64 грн.

- визнано протиправним та скасовано рішення № 0004931304 від 08.05.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко», штрафних санки:- у розмірі 37 289,32 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Разом із позовом позивачем було подано до суду заяву від 23.05.2019р. з попереднім розрахунком судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також представником позивача було заявлено до закінчення судових дебатів, що докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судом рішення у справі.

26.11.2019 представником позивача було подано суду заяву про остаточний розмір витрат на правову допомогу, відповідно до якої позивач просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо- комерційна компанія "Федорченко" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 150 197,60 грн.

В свою чергу представник відповідача подав клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просив у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі.

Задовольняючи частково заяву про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

З метою отримання правничої допомоги, в тому числі щодо представництва та захисту інтересів у адміністративній справі № 480/1835/19 за позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2019р. № 00001841402, № 00001821402, № 0004911304, № 0004901304, Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019р. № Ю0004921304, Рішення № 0004931304 від 08.05.2019р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2018р. № 330, з Адвокатським бюро «Галімон компанії Федорченко», до якого в подальшому було внесено зміни та доповнення Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 05.08.2019р. (а.с. 131 - 133, т.8)

Пунктом п. 4.1.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 330 від 01.08.2018р., з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 05.08.2019р., визначено розмір вартості послуг правничої допомоги з представництва та захисту інтересів Замовника в судах з розрахунку 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину надання таких послуг. Оплата за неповну годину надання послуг здійснюється як за повну годину. У випадку прийняття рішення судами на користь Замовника у справах, в яких інтереси Замовника представляв Виконавець, Замовник додатково виплачує Виконавцю винагороду у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) за одну судову справу. У випадку неповного задоволення позовних вимог сума винагороди зменшується пропорційно, - за домовленістю сторін, і фіксується у відповідному Акті приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги.

За надані послуги Замовник (позивач) виплатив Виконавцеві (представнику позивача) плату в розмірі 150 197,60 грн., в тому числі 130 197,60 грн. за участь представника позивача у судових засіданнях та складання позовної заяви, заяв по суті, пояснень, направлення їх відповідачу та суду, проведення консультацій, вивчення матеріалів, збирання доказів, підготування їх та надання суду і 20 000,00 грн, - винагорода представника за винесення рішення судом в адміністративній справі № 480/1835/19 на користь позивача, - з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, - згідно умов п. 4.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 330 від 01.08.2018р., з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін та доповнень № 1 від 05.08.2019р..

На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано Акт наданих послуг б/н від 22.11.2019р. та платіжне доручення № 4665 від 26.11.2019р. про сплату позивачем на користь Адвокатського бюро «Галімон компанії Федорченко» за послуги правової допомоги в сумі 150 197,60 грн. (а.с. 134 - 137, т.8). Акт наданих послуг та платіжне доручення, як первинні документи, відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-14, містять всі необхідні реквізити, в них вказано призначення платежу з посиланням на відповідний акт наданих послуг.

Також з матеріалів справи суд вбачає, що адміністартивний позов підписаний адвокатом Галімон Н.А., як представником позивача. Крім того, Галімон Н.А. також були складені та подані до суду заяви, клопотання, відповідь на відзив, та пояснення а також виготовлено їх копії з додатками. Згідно акта виконаних робіт Галімон Н.А. надано позивачу усні консультації та роз'яснення щодо питань податкового законодавства, а також прийнято участь в 7 судових засіданнях. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу, крім того, доводи позову, відповіді на відзив та пояснень, підготовлених Галімон Н.А. були оцінені та враховані при постановленні судового рішення.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Так з акту наданих послуг від 22.11.2019, суд вбачає, на вивчення матеріалів податкової перевірки адвокатом було витрачено 8 год., вартість робіт 13353 грн., на вивчення первинних документів підприємства витрачено 16 год., вартість робіт 26707,20 грн., вивчення законодавства та судової практики витрачено 4 год., вартість робіт 6676,80 грн. Оскільки вказані послуги пов'язані із написанням та поданням до суду відповідного позову, складання якого адвокатське бюро оцінило в 40060,8 грн. (за 24 год.), що враховуючи безпосередньо текст наведеної позовної заяви, а також необхідності неодноразового подання додаткових пояснень та доказів, враховуючи обсяг вказаних документів, свідчить про завищений розмір за вказані послуги. Суд вважає за можливе задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у цій частині в розмірі 10 000 грн.

Крім того, з підстав, зазначених вище, нівелюється доказове значення і таких складових правничої допомоги, як написання відповідних додаткових письмових пояснень повноважним представником позивача протягом 9 годин та загальною вартістю 15022,8 грн., суд вважає за можливе задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у цій частині частково в розмірі 5000,00 грн. з урахуванням змісту зазначених пояснень, а також з огляду на вплив наведеного документа при встановленні обставин справи в процесі дослідження доказів у справі.

Відповідно до акту наданих послуг від 22.11.2019, адвокатом Галімон Н.А., були, зокрема, надані послуги з виготовлення та завірення копій первинних документів, при цьому витрачено 4 год., вартість робіт 6676 грн. Разом з тим, відповідно до договору від 01.08.2018 №330, до переліку послуг, які виконавець надає замовнику за цим договором, не включено виготовлення копій документів. Більш того, п.3.1. вказаного договору визначено, що замовник зобов'язаний видати виконавцю необхідні документи. При цьому посилання представника позивача на договір про внесення змін до договору №330, суд вважає безпідставним, оскільки такі зміни були внесені вже після подання позову та надання суду необхідних документів., отже суд вважає в цій частині заява про відшкодування витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Також до акту наданих послуг від 22.11.2019, було включено участь в судовому засіданні адвоката Галімон Н.А. - 1 год, вартість послуги 1669,20грн. разом з тим, суд зазначає, що судове засідання призначене на 26.06.2019 не відбулося у зв'язку із перебуванням у відрядженні головуючого судді, про що представники сторін були завчасно повідомленні, відтак в цій частині заява про відшкодування витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Крім того, суд враховує, що судові засідання 25.07.2019 тривало 10 хв., 10.09.2019 - 20 хв., 09.10.2019 - 30 хв., 22.10.2019 - 8 хв. При цьому загальна тривалість всіх судових засідань по вказаній справ склала 4 год.45 хв., послуги в цій частині адвокатське бюро оцінило в 11 684,40 грн., що на думку суду також є завищеним розміром враховуючи витрачений адвокатом час та зусилля, відтак суд вважає в цій частині заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 5 000,00 грн.

Отже, суд доходить висновку що твердження позивача про наявність підстав для стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150197 грн. є непереконливим.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.

Відтак, з огляду на рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу (включаючи винагороду), що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 30000,00 грн.

Керуючись статтею 241, 243, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" про остаточний розмір судових витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо- комерційна компанія "Федорченко" (вул. Тополянська, 26/1, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 14005202) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч 00 коп.).

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня отримання додаткового рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст додаткового рішення складено 10.12.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек

Попередній документ
86266496
Наступний документ
86266498
Інформація про рішення:
№ рішення: 86266497
№ справи: 480/1835/19
Дата рішення: 05.12.2019
Дата публікації: 13.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них