10 грудня 2019 року м. Рівне №460/2559/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1
доМіністерство юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій, -
21 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора Трохимчук Катерини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46591857 від 22.04.2019.
За наслідками розгляду скарги Міністерство юстиції України видало наказ від 16.08.2019 року №2587/5, яким скаргу ОСОБА_2 від 18.06.2019 задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.04.2019 №46591857, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_3 Катериною ОСОБА_4 . Заблоковано доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерині ОСОБА_4 строком на 6 (шість) місяців.
13 вересня 2019 року на адресу Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшов наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2019 року №2587/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Позивач вважає його таким, що прийнятий з порушенням положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128.
Від відповідача надійшов відзив на позов в якому вказано на безпідставність позовних вимог позивача в зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Водночас у відзиві заявлено про слухання справи в судовому засідання з повідомленням сторін. З приводу наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч. 3 ст. 257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність. При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи відсутність обґрунтованого клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, для повного та своєчасного встановлення обставин справи та вирішення спору, судом здійснено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128) під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
В пункті 10 Порядку №1128 передбачено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
29 липня 2019 року на адресу Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшов супровідний лист Міністерства юстиції України №2206/19.2.1/33-19 від 19.07.2019 року, в якому відповідач вказав, що на виконання пункту 11 Порядку №1128 направляє скаргу ОСОБА_2 від 18.06.2019 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Також відповідач зазначив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія), буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту.
Дійсно, на сайті Міністерства юстиції України було опубліковано повідомлення, що 01 серпня 2019 року о 14.00 год. за адресою: м.Київ, вул.Євгена Сверстюка,15, кабінет №1103 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.06.2019 року по суті. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники. Заінтересовані сторони: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
З наведеного вбачається, що позивача, як суб'єкта оскарження, для розгляду скарги по суті відповідач не запросив.
Слід зазначити, що пункт 9 Порядку №1128 містить істотну вимогу про обов'язкове запрошення суб'єкта оскарження. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. Позивач надав письмові пояснення, але мав намір прийняти участь в засіданні Комісії з питань розгляду скарги по суті та надати більш детальні пояснення. У зв'язку з цим позивача було позбавлено можливості довести до відома Комісії свої доводи та міркування, подати докази, а також обґрунтувати відповідність реєстраційних дій вимогам законодавства.
З наведеного вбачається, що відповідач порушив вимоги пункту 9 Порядку №1128, що не може вважатися формальним порушенням, адже положення вищевказаної норми є обов'язковим для застосування при розгляді скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 року №826/3442/17. (п.47, п.48).
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що наказ містить посилання відповідача на пункт 2 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на пункт 12 Порядку №1128, однак, текст оскаржуваного наказу не містить мотивувальної частини, що виключає можливість встановити обставини, які могли б обгрунтувати вимоги скаржника - ОСОБА_2 .
Також в оскаржуваному наказі відповідач невірно вказав посаду позивача. Згідно розпорядження міського голови №183-ос від 16.06.2016 року ОСОБА_1 з 17.06.2016 року призначена на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
Отже, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прийнятий, з порушенням встановленої процедури та без дотримання засад розсудливості, добросовісності та пропорційності.
Щодо скасування відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.04.2019 року №46591857, позивач звертає увагу на наступне.
19 травня 2009 року ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_5 об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С. (далі - Договір).
Пунктом 5 вищевказаного Договору передбачено, що покупець набуває право власності на житловий будинок з моменту нотаріального посвідчення даного договору.
Вказаний Договір не був визнаний недійсним в судовому порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Процедура державної реєстрації майна та майнових прав має на меті фіксування факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і завжди у часі слідує за юридичним фактом, на підставі якого виникає, змінюється, або припиняється право або його обтяження. Такий юридичний факт називається "підставою" для державної реєстрації. Сама державна реєстрація не може бути юридичним фактом чи замінити його.
Змістом державної реєстрації є визнання і підтвердження факту, тобто вона має правозасвідчувальне значення, а не правовстановлююче.
Для засвідчення факту права власності на незавершене будівництво -житловий будинок 18 квітня 2019 року ОСОБА_6 звернувся зі заявою про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Під час розгляду заяви позивачем було здійснено пошуки. Згідно даних об'єктів, була виявлена інформація зі спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: номер запису про обтяження №31172031 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624683000:02:013:0307, накладеного приватним виконавцем Ярмошевич Наталією Олексіївною 15.04.2019 року згідно постанови про опис та арешт боржника ОСОБА_5 , серія та номер:58153405, виданою 05.02.2019 року, а також номер запису обтяження 31171226 щодо об'єкта незавершеного будівництва, АДРЕСА_1 , накладеного приватним виконавцем ОСОБА_7 15.04.2019 року, згідно постанови про опис та арешт боржника ОСОБА_5 , серія та номер 581543405, виданою 05.02.2019 року.
Згідно Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. №484) при реєстрації даних об'єктів нерухомого майна, виявивши обтяження у спеціальному розділі державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерина ОСОБА_4 здійснила перенесення обтяжень до відкритого нею розділу на незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 .
З огляду на наведене судом в діях державного реєстратора не встановлено порушень порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.10 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2019 року № 2587/5 "Про скасування державної реєстрації прав і їх обтяжень".
Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
.
Суддя Махаринець Д.Є.