05 грудня 2019 року м. Рівне №460/3067/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку;
- зобов'язати провести нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75 процентів заробітку, починаючи з 1 жовтня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по віку, яку обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 24.09.2019 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Вказану відмову позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
20.11.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування своєї правової позиції вказав, що розмір пенсії позивача обчислений відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проведення перерахунку пенсії відповідно до норм ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призведе до зменшення її розміру, а тому проведення такого перерахунку позивачу є недоцільним.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що підтверджується посвідченням №173388 від 28.05.1993, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією (а.с.6).
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по віку зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену відповідно до поданої ним заяви від 16.09.2003, що підтверджується протоколом від 12.01.2004 №8518 (а.а.с.35-36).
24.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75% заробітку (а.с.17).
Листом від 28.10.2019 №203/02.8 відповідач повідомив позивача про те, що обов'язковою умовою для застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проводити перерахунок пенсії згідно з вказаною нормою недоцільно, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсійної виплати (а.с.18).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст.49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 2 ст.56 Закону №796-XII (у редакції до 11.10.2017) передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.
Судом встановлено, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-XII.
Аналіз ст.56 Закону №796-XII вказує на те, що ця норма визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом №1788-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 процент визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.1 ч.2 ст.28 Закону №1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.
Оскільки ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, то пенсійним органом неправомірно відмовлено у проведені перерахунку відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
Вирішуючи даний спір, суд, згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17.
Суд критично оцінює посилання відповідача на зміну правового регулювання спірних правовідносин, згідно з якою право на підвищення пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону №796-XII мають лише ті особи, яким пенсію призначено на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, оскільки змінена норма не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких закондавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII), було внесено зміни до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, доповнено останню словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, з 11.10.2017 право на підвищення пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону №796-XII мають особи, яким призначено пенсію на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки ОСОБА_1 пенсію було призначено у 2003 році, він набув право на підвищення на підставі ч.2 ст.56 Закону №796-XII до набрання Законом №2148-VIII.
Та обставина, що відповідач передбачене Законом №796-XII для позивача підвищення пенсії вчасно не провів, не повинна позбавляти останнього конституційного права на належний соціальний захист.
Відповідно до положень статті 45 Закону №1058-IV днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Згідно з ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача 24 вересня 2019 року. Відтак, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 1 жовтня 2019 року.
Покликання відповідача на те, що позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії, яка не відповідає додатку 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, суд вважає безпідставним, оскільки це є надмірним формалізмом та призводить до затягування поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у підвищеному розмірі.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі №160/7699/18.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи приписи ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, зі сплати судового збору в сумі 768,40грн, сплачені згідно з квитанцією від 30.10.2019 №14 (а.с.4).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 жовтня 2019 року, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення пенсії на один процент за кожний рік страхового стажу понад 20 років, із урахуванням фактично проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 05 грудня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.