про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року м. Рівне№460/3729/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач подає до суду адміністративний позов, однак в супереч викладеному:
- не зазначає власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, а також ідентифікаційний код юридичної особи відповідача, який зазначений в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- зазначає не повне місце проживання чи перебування позивача;
- не зазначає відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, в позовній заяві не зазначено відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, у відповідності до статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищенаведеним нормам, до позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано:
- довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області;
- довідка сільської ради про те, що позивач не працює;
- копія позовної заяви з додатками.
Проте, в матеріалах адміністративного позову дані документи відсутні, що підтверджується актом Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 №315.
Згідно пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що позивачем не виконано.
Також суд звертає увагу на те, що позовна заява сформована без врахування відступу для полів, що зробить її неможливою для читання після того, як вона буде підшита до матеріалів справи, тому позивачу необхідно сформувати позовну заяву належним чином з врахуванням відступів для полів.м
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Так, у позовній заяві міститься клопотання позивача про звільненнявід сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до п. 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті Закону № 3674 передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об'єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом. Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, враховуючи положення частини першої статті 8 Закону № 3674, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, який би перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення та надбавки до пенсії, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідні пенсійні виплати.
Суд враховує, що за висновками Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, поданий позивачем адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру, тому за подання до суду даного позову належить сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн (1921 грн х 0,4).
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
адміністративного позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст. 160-161 КАС України (для суду та відповідача) сформованого з урахування відступів для полів;
подання окремої заяви із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
належним чином засвідчених копій доданих до адміністративного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003" (в 2-х примірниках) та зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
доказів на підтвердження позовних вимог;
документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Махаринець Д.Є.