про закриття провадження у справі
03 грудня 2019 року м. Рівне №460/2660/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Фермерського господарства "Кустинське"
доРівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Фермерське господарство "Кустинське" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП АСВП №57931075 від 16.09.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначив, що 24.09.2019 для ФГ «Кустинське» направлено Постанову про опис на арешт майна ВП АСВП №57931075 винесену 16.09.2019 заступником начальника Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ Рівненської області Пюро В.Д. Даною постановою проведено опис та накладено арешт на майно ОСОБА_1 - 1/3 нежитлового приміщення кафе-кав'ярня загальною площею 145,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що Постанова ВП АСВП №57931075 від 16.09.2019 року винесена з грубим порушенням законодавства України, оскільки майно на яке накладено арешт перебуває в іпотеці. З підстав наведених у позовній заяві, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною 1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами 1 та 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України від 02.06.2016№ 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання виконавчих документів, незалежно від того, у порядку якої юрисдикції було прийнято рішення, що є виконавчим документом.
Вказана правова позиція суду співпадає з правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постановах по справах № 921/16/14-г/15 від 06.06.2018, №127/9870/16-ц від 06.06.2018 та № 2-01575/11 від 28.11.2018, де зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз наведеного свідчить про те, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності у законі іншого судового порядку оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Так судом встановлено, що на виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває виконавче провадження № 57931075 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського районного суду Рівненської області від 22.03.2010 № 2-701 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» - 718152,19 грн. - заборгованість за правочином від 04.08.2008, 1820 грн. - судові витрати, а всього 719972 грн. 19 коп.
Зі змісту повідомлення про арешт майна боржника від 18.09.2019 №34529 вбачається, що у ході проведення виконавчих дій державному виконавцю стало відомо, що за боржником зареєстровано 1/3 нежитлового приміщення, кафе-кав'ярні, загальною площею 145,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 16.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та арештовано 1/3 нежитлового приміщення, кафе-кав'ярні, загальною площею 145,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначене майно перебуває в іпотеці у Фермерського господарства «Кустинське».
Із матеріалів справи встановлено, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП АСВП №57931075 винесену 16.09.2019 заступником начальника Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ Рівненської області Пюро В.Д про опис та арешт майна ОСОБА_1 - 1/3 нежитлового приміщення кафе-кав'ярня загальною площею 145,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, до спірних правовідносин належить застосувати ч.1 ст.74 Закону України 02.06.2016№ 1404-VIII де зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.
Окрім цього, ч.1 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника, вчинені по цивільній справі у межах виконання виконавчого листа №2-701 від 22.03.2010 виданого Рівненським районним судом Рівненської областв. А тому вказана постанова державного виконавця підлягає оскарженню до суду, який видав виконавчий документ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №460/2660/19 за позовом Фермерського господарства "Кустинське" до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу суду складено 04 грудня 2019 року
Суддя Махаринець Д.Є.