11 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2241/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б., головуючого у справі №440/2241/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Приватне підприємство "Євротранс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-15307", Управління інфраструктури облдержадміністрації, Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії,
26.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 головуючим у даній справі визначено суддю Головка А.Б. (а.с. 1 т. 1).
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі з призначенням справи до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання (а.с. 2-3 т. 1).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2019 (а.с. 83-85 т. 2).
04.12.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, одночасно з якою ОСОБА_1 подала ще й заяву про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б. головуючого у даній справі (а.с. 163-179 т. 2).
Мотивуючи заявлений відвід, ОСОБА_1 стверджує, що суддею порушуються її права на доступ до правосуддя та інформацію, а також рівність перед законом, що викликає сумнів в об'єктивності на неупередженості цього складу суду. Свої сумніви заявниця пов'язує з обставинами участі у даній справі представника відповідача Ковальчук І.В. та представників третіх осіб з боку ПП "Євротранс-Сервіс" - Горбенко Т.В., з боку ТОВ "АТП-15307" - Білокінь О.О. за відсутності належним чином засвідчених документів на підтвердження обсягу їх повноважень.
06.12.2019 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, про виніс відповідну ухвалу (а.с. 193-195 т. 2).
У судовому засіданні 09.12.2019 суд, заслухавши присутніх учасників справи, здійснив розгляд заяви про відвід судді, за наслідками чого виніс ухвалу, якою зупинив провадження у справі №440/2241/19 до вирішення заяви про відвід судді, а справу передав для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 197-199 т. 2).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 заяву про відвід розподілено судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруну Є.Б. (а.с. 204 т. 2).
Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Питання про відвід, згідно з ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
З урахуванням мотивів викладених у заяві суд вважає за доцільне здійснити розгляд заяви про відвід у порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
При цьому частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, підставою для відводу можуть слугувати лише об'єктивні обставини, які свідчать про упередженість судді.
Як слідує зі змісту заяви про відвід судді така обґрунтована посиланням на обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді з огляду на порушення норм процесуального права, що містяться у §2 "Представники" Глави 4 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України, яким врегульовано правила представництва сторін в адміністративному процесі.
Крім цього, заявниця посилається на обставини тривалого розгляду судом іншої справи №440/27/19, розгляд якої здійснював суд під головуванням цього ж судді.
Таким чином, очевидним є те, що за змістом заяви про відвід її автор фактично висловив свою незгоду з прийнятими судом процесуальними рішеннями під час підготовчого провадження в частині допуску до участі у справі представників сторін, а також обставинами розгляду іншої непов'язаної справи, розгляд якої вже завершений.
Однак, наведені мотиви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки за правилом частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Заявлені ОСОБА_1 доводи ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях, оскільки будь-якими об'єктивними доказами щодо упередженості судді Головка А.Б. не підкріплюються. Доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Головка А.Б. або інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б могли бути підставою для відводу судді, заявником не наведено, а судом не встановлено.
Суд нагадує позивачу, що відповідно до частини третьої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Твердження заявниці про порушення суддею права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, взагалі не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як свідчать матеріали справи, провадження у даній справі не завершено, оскільки остаточне рішення судом по суті позовних вимог не прийнято. При цьому суд, забезпечивши можливість кожному учаснику справи на представництво своїх інтересів повноважним представником, гарантував дотримання принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом та принципу змагальності сторін.
Заперечення цих принципів з боку ОСОБА_1 . є нікчемним.
За таких обставин суд визнає заяву ОСОБА_1 про відвід судді безпідставною та відмовляє у її задоволенні.
Окрему оцінку слід надати діям позивачки у судовому процесі.
Як свідчать встановлені у справі обставини, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Незважаючи на вищеприведені приписи процесуального закону ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді 25.11.2019 (засобами поштового зв'язку, а.с. 190 т. 2), тобто з порушенням визначених законом строків, після початку розгляду справи судом по суті, за відсутності обставин, які б свідчили про те, що про підставу відводу заявниці не могло бути відомо, що суд розцінює, як зловживання власними процесуальними правами з боку позивача, яке призвело до невиправданого затягування розгляду справи.
Вказана поведінка може бути предметом оцінки і реагування суду в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Головка А.Б., головуючого у справі №440/2241/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Приватне підприємство "Євротранс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-15307", Управління інфраструктури облдержадміністрації, Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Справу передати для продовження розгляду судді Головку А.Б.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.Б. Супрун