10 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4021/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Цвик М.В.,
представника відповідача - Пасько Т.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області/відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 722/02.22-06 від 26 липня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відмова пенсійного органу в призначенні пенсії в разі втрати годувальника є протиправною, оскільки Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для призначення даного виду пенсії вимагає лише досягнення певного віку, а про наявність відповідного страхового стажу, на який посилається відповідач, законом не передбачено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4021/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26 листопада 2019 року.
14 листопада 2019 року до суду надійшов відзив представника ГУ ПФУ в Полтавській області на позов, у якому зазначено, що оскільки у позивача відсутня необхідна кількість, передбачена статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхового стажу, а також ОСОБА_1 на момент звернення не мала відповідного віку, передбаченого статтею 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", управлінням правомірно відмовлено їй у призначенні пенсії у разі трати годувальника /а.с. 47-48/.
У судове засідання 26 листопада 2019 року позивач та представник відповідача не з'явилися.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року визнано явку Шевченко Тетяни Вячеславівни та уповноваженого представника ГУ ПФУ в Полтавській області в судові засідання обов'язковою та призначено розгляд справи на 10 грудня 2019 року.
У судовому засіданні 10 грудня 2019 року позивач позов підтримала. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області направлено до ГУ ПФУ в Полтавській області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника від 17 липня 2019 року № 66/21/4-6943 та додані до нього документи /а.с. 28/.
Розпорядженням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26 липня 2019 року № 722/02.22-06 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника у зв'язку з відсутністю необхідного віку та страхового стажу /а.с. 25-26/.
Не погодившись з відповідним розпорядженням позивач подав до Комісії з питань розгляду скарг Пенсійного фонду України скаргу на розпорядження від 26 липня 2019 року № 722/02.22-06 /а.с. 17/.
Листом від 12 вересня 2019 року № 21636/Ш-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача, що для призначення пенсії у 2019 році необхідно мати 26 років страхового стажу /а.с. 16/.
Позивач, вважаючи протиправним розпорядження про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 вказаного Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 29 Закону № 2262-XII зазначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з абзацом першим пункту "в" частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є особами з інвалідністю.
Відповідно до довідки № 2351/1 від 04 січня 2005 року, виданої Управлінням в Полтавській області Служби Безпеки України, ОСОБА_1 є членом сім'ї військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби /а.с. 18/.
Доводи відповідача щодо відсутності у ОСОБА_1 права призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника через відсутність необхідного страхового стажу, суд вважає необгрунтованими, оскільки абзацом першим пункту "в" частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII непередбачено наявність страхового стажу для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Крім того, вимога пенсійного про наявність страхового стажу, не передбачена спеціальним Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та нівелює право особи на даний вид пенсії, як гарантію надану особі в разі втрати годувальника.
Таким чином, розпорядження відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26 липня 2019 року № 722/02.22-06 є протиправним та підлягає скасуванню.
Однак, ОСОБА_1 , згідно з копією паспорта, наявною в матеріалах справи /а.с. 11/ народилася 19 квітня ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже на момент звернення до пенсійного органу мала повних 54 роки, що є недостатнім для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника, згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Враховуючи викладені обставини, суд вирішив, що позов необхідно задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, а позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, юридична адреса: вул. Соборності, 66, м.Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №722/02.22-06 від 26 липня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника, згідно статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2019 року.
Суддя С.О. Удовіченко