11 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4327/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -
07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по липень 2019 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по липень 2019 року з урахуванням її заробітку за цей період в сумі 397941,59 грн у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи на ДП «ВО «Знамя» внаслідок несплати останнім страхових внесків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
6.11.2019 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, із заявою про призначення пенсії не зверталася. Крім того, період її роботи з липня 2009 року по липень 2019 року на ДП «ВО «Знамя» не може бути зараховано до страхового стажу, оскільки підприємством не перераховано страхові внески за позивача.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 в період з липня 2009 року по липень 2019 року працювала на державному підприємстві Виробниче об'єднання «Знамя», що підтверджується наданою нею копією трудової книжки.
Разом з тим, державне підприємство Виробниче об'єднання «Знамя» проводило нарахування заробітної плати, але поточні платежі до пенсійного фонду не сплачувало, тому за цей період утворився борг по сплаті страхових внесків, що підтверджується довідкою підприємства від 04.09.2016 № 14-116, а також витягами з реєстру застрахованих осіб форми ОК-5.
04.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою довільної форми про зарахування до страхового стажу періоду роботи з липня 2009 року по липень 2019 року на державному підприємстві Виробниче об'єднання «Знамя».
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 звернулася із заявою довільної форми, її було зареєстровано як звернення громадян, на яку відповідачем надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян». Зокрема, у листі № 4724/Г-02 від 20.09.2019 здійснено аналіз пенсійного законодавства та зазначено, що позивач не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії. У разі виникнення права на пенсію питання щодо зарахування страхового стажу та заробітної плати буде вирішуватися з урахуванням вищезазначених норм законодавства.
Позивач не погодилася із такою відповіддю та звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з липня 2009 року по липня 2019 року до страхового стажу за порушення, вчинене державним підприємством Виробниче об'єднання «Знамя», оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювалися Верховним судом, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 04.09.2018 у справі № 482/434/17, від 25.11.2019 у справі №242/2088/17.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права з урахуванням посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 21 названого Закону, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять, зокрема, від застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.1998 № 794 (надалі - Положення №794), персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Пунктом 5 Положення № 794 визначено, що персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.
За змістом пунктів 11, 12 Положення №794 фізична особа має право: ознайомлюватися з відомостями про неї, внесеними до системи персоніфікованого обліку; у разі незгоди з відомостями, внесеними до системи персоніфікованого обліку, звертатися до уповноваженого органу із заявою про їх виправлення; вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу відомостей стосовно персоніфікованого обліку.
Фізична особа для отримання в майбутньому виплат з Пенсійного фонду: повідомляє уповноважений орган та роботодавця про зміни у відомостях про неї стосовно персоніфікованого обліку; подає уповноваженому органу або роботодавцю документи, які підтверджують відомості про себе, що мають бути внесені до системи персоніфікованого обліку.
Наведені вище положення чинного законодавства є підставою для висновку, що особою, відповідальною за обчислення страхового стажу, є територіальний орган Пенсійного фонду України. Підставою для обчислення страхового стажу з 1.01.2004 є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку. При цьому відомості до системи персоніфікованого обліку можуть вноситись, зокрема, на підставі інформації від застрахованих осіб.
З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість внесення даних про страховий стаж ОСОБА_1 до системи персоніфікованого обліку на підставі її заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність відмови пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з липня 2009 року по липень 2019 року.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.
Надаючи оцінку посиланню відповідача на те, що позивач 04.09.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою довільної форми, а не встановленого зразка, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену ним у постанові від 27.11.2019 у справі № 748/696/17, яка полягає у тому, що в разі подання особою заяви довільної форми за умови, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника, відмова органу Пенсійного фонду в розгляді такої заяви по суті з огляду на недотримання форми є надмірним формалізмом, що спричиняє порушення прав та інтересів особи.
Зазначення позивачем у резолютивній частині Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області суд розцінює опискою з огляду на те, що зазначене управління є припиненим та не є учасником спірних правовідносин. Водночас, позивачем правильно визначено відповідача, до якого і належить звертати позовні вимоги.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на сплату позивачем судового збору в розмірі 768,40 грн при подачі позову, зазначена сума підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві "Виробниче об'єднання "Знамя" з липня 2009 року по липень 2019 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Державному підприємстві "Виробниче об'єднання "Знамя" з липня 2009 року по липень 2019 року включно із врахуванням заробітку за цей період.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко