11 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3798/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08.10.2019 ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі - МО України, відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа), про визнання протиправним та скасування пункту 2 протоколу №12 від 02.02.2018 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком №499, прийнятим на виконання Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців. військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03.11.2016 №328, як інваліду ІІ групи з 22.09.2008, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що під час проходження військової служби в Збройних Силах СРСР у період з 1967 по 1978 рік набув захворювання "цукровий діабет тип 2 на інсуліні, в стадії медикаментозної субкомпенсації. Діабетична полінейропатія рефлекторна форма, діабетична ангіопатія сітквіки обох очей. Хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг стадія нестійкої ремісії". Зазначив, що вищенаведені захворювання, пов'язані з проходженням військової служби, що підтверджується протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №303 від 23.04.2007 року. Рішенням Полтавського МСЕК (довідка МСЕ №0384388 від 09.10.2012) позивачу була вперше призначена 2 група інвалідності, що пов'язана з проходженням військової служби з 22.09.2008 року. Для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, позивач у квітні 2017 року звернувся до Полтавського обласного комісаріату з відповідною заявою та документами. На виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2017 по справі №552/3558/17 ІНФОРМАЦІЯ_1 склав та направив до Міністерства оборони України висновок про можливість призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". За наслідками розгляду вказаних матеріалів комісією Міністерства оборони України було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги (пункт 2 протоколу №12 від 12.02.2018) з посиланнями на те, що він звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а первинна інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Разом з тим, ОСОБА_1 вважає таку відмову безпідставною, оскільки, на його думку, він має право на отримання спірної допомоги.
Також, у матеріалах справи №440/3798/19 мається відзив Міністерства оборони України, у якому вказано, що ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил в 1984 році, а інвалідність йому було встановлено в 2007 році, то права на отримання одноразової грошової допомоги він не має. На момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення останнім інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби, а тому вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та незаконними (а.с.36-42).
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до вимог частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 1967 року по 1978 рік проходив військову службу в ЗС СРСР і наразі є військовослужбовцем у відставці.
Згідно витягу з протоколу №303 від 23.04.2007 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку Міністерства оборони України встановлено, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 були набуті наступні захворювання: "цукровий діабет тип 2 на інсуліні, в стадії медикаментозної субкомпенсації. Діабетична полінейропатія рефлекторна форма, діабетична ангіопатія сітківки обох очей. Хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг стадія ремісії" (а.с.10).
02.09.2008 ОСОБА_1 була встановлена II група інвалідності, що пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить довідка МСЕК №0097375 (а.с.27).
24.04.2017 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати йому одноразову грошову допомогу, але листом військового комісара від 03.05.2017 за №10/849, йому було відмовлено.
Не погодившись з даною відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави.
Так, постановою Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2017 по справі №552/3558/17, залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Міністерства оборони України висновок про можливість призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України (а.с.14-18).
На виконання судового рішення у справі №552/3558/17 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Департаменту фінансів МО України документи щодо виплатити одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (а.с.26).
Розглянувши подані документи комісія МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги капітану в запасі ОСОБА_1 , якого 17.05.1978 звільнено з військової служби та 22.09.2008 під час повторного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 7-66 ТЕ №0697975 від 22.09.2008).
Вказане рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом №12 від 02.02.2018 (пункт 2 протоколу) (а.с.31).
У вказаному протоколі №12 від 02.02.2018 (пункт 2 протоколу) також зазначено, що враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2004, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", останній не має права на одержання одноразової грошової допомоги.
Листом Полтавського ОВК від 13.08.2018 №12/306 позивача проінформовано, що відповідно до рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №12 від 02.02.2018, пункт 2) йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.32).
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За приписами положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975), особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 89, ст. 3255);
- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку №975).
Судом встановлено, що ІІ групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено з 22.09.2008 у зв'язку з наявністю у нього захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 7-66 ТЕ №0697975 від 22.09.2008) (а.с.27).
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (далі - Порядок №499), встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період з 1967 року по 1978 рік проходив військову службу в ЗС СРСР.
При цьому, згідно витягу з протоколу №303 від 23.04.2007 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку Міністерства оборони України встановлено, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 були набуті наступні захворювання: "цукровий діабет тип 2 на інсуліні, в стадії медикаментозної субкомпенсації. Діабетична полінейропатія рефлекторна форма, діабетична ангіопатія сітківки обох очей. Хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг стадія ремісії".
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, а також враховуючи положення зазначених норм, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої положеннями Закону №2011-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, а також Порядку №499.
Щодо посилань МО України, як підставу для відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, на те, що останній не має права на одержання такої допомоги, так як він звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", то такі посилання судом оцінюються критично, оскільки як вже зазначено вище, право на отримання допомоги у позивача виникло не на час звільнення, а на час встановлення йому інвалідності 2 групи, у зв'язку з чим у спірному випадку застосуванню підлягають саме положення Закону №2011-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" №328 від 03.11.2006, а також Порядку №499.
З аналогічних підстав судом також відхиляються й доводи відповідача з приводу втрати позивачем права на отримання допомоги у зв'язку з не реалізацією свого права на отримання допомоги протягом трьох років з дня його виникнення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , на переконання суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення у даній справі судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену ним у постанові від 19.12.2018 у справі №333/2180/17 (номер рішення в ЄДРСР 78715952).
Щодо посилання Полтавського ОВК на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Третя особа у письмових поясненнях зазначає, що листом від 13.08.2018 №12/306 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив ОСОБА_1 , що пунктом 2 протоколу №12 від 02.02.2018 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум йому відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав доказів отримання ОСОБА_1 вказаного листа.
Враховуючи, що про відмову у призначені одноразової грошової допомоги позивач дізнався з листа Полтавського ОВК від 19.09.2019 №12/2694 (а.с.19) та з позовом до суду звернувся 08.10.2019 згідно відмітки вхідної кореспонденції суду (а.с.4), суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6,м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 02 лютого 2018 року №12 в частині пункту 2, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 22.09.2008, інвалідність якого настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03 листопада 2006 року №328-V та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко