11 грудня 2019 р. № 400/2751/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю " Рейка ", вул. Спаська, 70, м. Миколаїв, 54001
про:стягнення податкового боргу в сумі 2 879 550,00 грн.,
Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Рейка " (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2 879 550,00 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином: ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 06.09.2019р., ухвалою суду від 26.09.2019р., ухвалою суду від 22.10.2019р., проте всі вказані вище документи повернулись до суду без вручення їх адресату з відміткою поштової установи “За закінченням терміну зберігання” , "Інші причини...".
Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Представник позивача 26.11.2019 року надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.
Відповідач вчасно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання та згідно з розрахунком податкової заборгованості має борг на суму 2 879 550,00грн. - податок на додану вартість.
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно п.56.11 ст. 6 ПК України.
За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу надсилався корінець податкової вимоги форми "Ю" № 1709-50 від 06.02.2019р. на суму 2879210,00грн., яка вважається врученою відповідачу належним чином.
Також позивачем винесено податкове повідомлення рішення від 11.03.2019р. № 00015605005 на суму штрафних санкій 340,00грн., яке в судовому порядку відповідачем не оскаржено, а тому сума податкового боргу вважається узгодженою та підлягає сплаті в 10-денний строк з моменту отримання рішення відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України.
Відповідно до ст.ст.100, 101 ПК України зазначений податковий борг відповідачем не сплачений, списанню не підлягає, заяви про розстрочення боргу від відповідача не надходило.
За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, доказів сплати податкового боргу чи оскарження вимоги суду не подав.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю " Рейка " (вул. Спаська, 70, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42408360) задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейка" (код ЄДРПОУ 42408360) в дохід держави податковий борг в сумі 2 879 550,00грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейка".
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов