09 грудня 2019 р. № 400/1600/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Миколаївській області та Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - АТ «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Головного управління ДФС в Миколаївській області (надалі - відповідач 1, ГУ ДФС в Миколаївській області) та Державної фіскальної служби України (надалі-відповідач 2, ДФС України) про визнання дій Головного управління ДФС в Миколаївській області та Державної фіскальної служби України щодо внесення даних про дохід ОСОБА_1 за 2 квартал 2018 року в сумі 3659, 36 гривень протиправними; зобов'язання Державної фіскальної служби України вилучити запис про отриманий дохід ОСОБА_1 за 2 квартал 2018 року в сумі 3659, 36 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів станом на 2 квартал 2018 року щодо позивача рахується дохід в сумі 3659,36 гривень. При зверненні до Первомайського відділення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області позивачу роз'яснено, що наведена сума виникла в результаті подання банком «Альфа - Банк» декларації форми 1ДФ щодо доходу в формі спрощеної банком суми за кредитним договором в сумі 3659,36 гривень. Звернувшись до відділення «Альфа-Банк» в місті Первомайськ Миколаївської області, третя особа надала ОСОБА_1 відомості про те, що ця прощена сума є нарахованою штрафною санкцією відповідно до Протоколу № 359-К від 30 серпня 2018 року, і наведена сума в розумінні статтей 164 та 165 Податкового кодексу є доходом позивач. Після чого, АТ «Альфа-Банк» було подано звітність про нарахований ОСОБА_1 дохід. Вказав, що заперечивши про те, що прошена сума штрафних санкцій не є доходом, звернувся до третьої особи з заявою про внесення змін до звітності форми 1ДФ, в задоволенні, якої банк відмовив. Зазначив, що на день подання позовної заяви, в Державного реєстру фізичних осіб- платників податків ДФС України про суми виплачених доходів станом на 2 квартал 2018 року щодо мене рахується дохід в сумі 3659,36 гривень. На підставі наведених даних управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області сім'ї ОСОБА_1 було припинено виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Зазначив, що відповідачем неправомірно нараховано податок на доходи фізичних осіб за рахунок списаної кредитної заборгованості у вигляді штрафної санкції, оскільки сума прощеної (анульованої) штрафної санкції не підлягає оподаткуванню, бо не є доходом платника податку в розумінні Податкового кодексу України. Пояснив, що штрафні санкції за неналежне виконання умов Кредитного Договору №630483552 від 29.09.2016 року у вигляді штрафних санкцій, які нараховані банком відповідно до умов договору, не можуть вважатися доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. А тому, дії ГУ ДФС в Миколаївській області, які полягають у внесенні даних про дохід ОСОБА_1 за 3 квартал 2018 року в сумі 3659, 36 гривень є протиправними. Позивач вважає, що відповідачем були грубо порушенні його права та інтереси, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 30.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.06.2019 року на виконаня ухвали суду від 30.05.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву (уточнень до позовної заяви) із зазначенням: номеру телефону та адреси електронної пошти позивача; ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; заяви з зазначенням власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Ухвалою від 18.06.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1600/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.07.2019 року за вх. № 11192 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що АТ «Альфа-Банк» відобразило суму анульованого боргу у розмірі 3659, 36 грн., в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (надалі - Форма 1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, а саме в звітності за 3 квартал 2018 року з ознакою доходу « 127» - інші доходи. Таким чином, відбулось заниження суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік. Крім того, зазначив, що коригувати податкову звітність зобов'язаний платник податків самостійно, шляхом надіслання до контролюючого органу уточнюючої звітності.
06.08.2019 року суд ухвалив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - АТ «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 27 серпня 2019 року - 12:00 год.
06.08.2019 року суд ухвалив залучити до участі у справі № 400/1600/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ «Альфа Банк» (вул. В.Васильківська, 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714).
У зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному підготовче судове засідання по справі № 400/1600/19, призначене на 27.08.2019 року відкладено на 10.09.2019 року о 13:40 год.
В судовому засіданні, призначеному на 10.09.2019 року, суд оголосив перерву до 01.10.2019 року о 15:30 год.
Ухвалою від 01.10.2019 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/1600/19 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 23.10.2019 року.
09.10.2019 року за вх. № 16200 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від АТ «Альфа-Банк» надійшли пояснення у справі, в яких третя особа зазначила, що 29.09.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферта та акцепт) № 630483552, відповідно до якого позивач отримав кредитну картку з кредитним лімітом 200000 грн. зі сплатою 24% щомісяця. Фактично ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8200,00 грн. 08.02.2019 року тіло кредиту позивачем було погашено та банком списано нараховані штрафні санкції в сумі 3659, 36 грн. Після чого, у відповідності до ст. 164 Податкового кодексу України АТ «Альфа-Банк» за 3-й квартал 2018 року заніс в податкову звітність інформацію щодо списання штрафних санкцій в розмірі 3659, 36 грн. (код 127). Отже, третьою особою правомірно відображено за 3-й квартал 2018 року з кодом 127 неоподаткований дохід у вигляді врегулювання заборгованості в частині списання штрафних санкцій.
Ухвалою від 23.10.2019 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - АТ «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та призначив справу № 400/1600/19 до судового розгляду по суті на 20 листопада 2019 р.р. на 12:15 год.
Позивач та представники ГУ ДФС в Миколаївській області та АТ «Альфа-Банк» в судове засідання, призначене на 20.11.2019 року, не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача та представників ГУ ДФС в Миколаївській області та АТ «Альфа-Банк» надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Представник ДФС України в судове засідання, призначене на 20.11.2019 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
ДФС України відзив на позовну заяву не надала.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.09.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферта та акцепт) № 630483552, відповідно до якого позивач отримав кредитну картку з кредитним лімітом 200000 грн. зі сплатою 24% щомісяця.
ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8200,00 грн.
08.02.2019 року тіло кредиту позивачем було погашено та банком списано нараховані штрафні санкції в сумі 3659, 36 грн.
АТ «Альфа-Банк» відображено за 3-й квартал 2018 року з кодом 127 неоподаткований дохід ОСОБА_1 у вигляді врегулювання заборгованості в частині списання штрафних санкцій у сумі 3659, 36 грн.
Позивач з жовтня 2011 року знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Первомайської міської ради як отримувач державних соціальних допомог.
З 04.10.2018 року сім'ї позивача призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям відповідно до вказаних ОСОБА_1 доходів, а саме пенсії по інвалідності в сумі 8712, 00 грн., з 01.10.2018 року по 30.11.2018 року у розмірі 4144, 92 грн. та з 01.12.2018 року по 31.03.2019 року у розмірі 4363,97 грн.
28.01.2019 року Управлінням соціального захисту населення Первомайської міської ради проведено перевірку правильності та повноти, під час якої виявлено, що позивач мав додатковий дохід за період з 01.04.2018 року по 30.09.2018 року від АТ «Альфа-Банк» у сумі 3659, 36 грн. (код 127-інші доходи), який ОСОБА_1 при зверненні за призначенням ДСД малозабезпеченим сім'ям, не задекларував.
Листом від 22.02.2019 року за вих. № С-26/04.2-05 Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради повідомило позивача про те, що виплата державної соціальної допомоги останньому припинена з 01.01.2019 року, оскільки позивач мав додатковий дохід за період з 01.04.2018 року по 30.09.2018 року від АТ «Альфа-Банк» у сумі 3659, 36 грн. (код 127-інші доходи), який ОСОБА_1 при зверненні за призначенням ДСД малозабезпеченим сім'ям, не задекларував.
Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів станом на 3 квартал 2018 року за позивачем рахується дохід в сумі 3659, 36 гривень.
ОСОБА_1 звернувся до Первомайського відділення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області з запитом про надання інформації щодо підстав виникнення доходу.
Відповідачем роз'яснено, що наведена сума виникла в результаті подання АТ «Альфа Банк» декларації форми 1ДФ щодо доходу в формі спрощеної банком суми за кредитним договором №630483552 від 29.09.2016 року в розмірі 3659,36 гривень.
Після чого, позивач звернувся до відділення «Альфа-Банк» в місті Первомайськ Миколаївської області з проханням внесення змін до звітності форми 1ДФ.
АТ «Альфа- Банк» надав відповідь за № 32051-23.1-б/б від 03.04.2019 року, в якій зазначив, що прощена сума є нарахованою штрафною санкцією в сумі 3659,36 гривень від 30 серпня 2018 року з Протоколу № 359-К, і наведена сума в розумінні статтей 164 та 165 Податкового кодексу України є доходом ОСОБА_1 . На підставі викладеного банком було подано звітність про нарахований позивачу дохід. Тому, банк відмовив позивачу у внесенні будь-яких змін до звітності форми 1ДФ.
Між тим, анульована (прощена) частина заборгованості за кредитним договором складається з: 3659, 36 грн. - штрафні санкції за неналежне виконання умов Кредитного Договору.
Вказані обставини не спростовані відповідачем.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.54. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку з доходів з фізичних осіб є: фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходу з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподаткований дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід - будь - який дохід який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений), наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п.164.1.2 п.164. ст.164 ПК України).
Статтею 167 ПК України) встановлені ставки податку щодо доходів фізичних осіб.
Згідно з п.168.2.1 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Пунктом 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) (пп.164.2.14).
Аналіз положень ст.164 ПК України свідчить про те, що доходом позивача, як дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), може вважатися лише та сума, яка фактично була надана банком позивачу у вигляді кредиту, у разі їх прощення кредитором (анулювання такої заборгованості).
Отже, визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо складових суми прощеного (анульованого) кредитором боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за користування ним, а також дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно, наявність у позивача обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення їх у річній податковій декларації.
Законодавець під доходом у вигляді неустойки (штрафів, пені) розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) штрафні санкції, нараховані за неналежне користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 року №321-VІІІ, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція пп.165.1.55п.165.1 ст.165 ПКУ була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, анульована заборгованість з процентів, комісії, пені не підлягає оподаткуванню.
Таким чином, суд доходить висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов'язання, відсутні підстави вважати їх доходом платника податку.
Разом з тим, обов'язок щодо подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам визначено ст.51 ПК України, а саме: платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (п.51.1 ст.51 ПК України).
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4.
Надання іншої звітності про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам ПК України не передбачено.
Поряд з цим, положення щодо Державного реєстру фізичних осіб - платників податків регламентовано ст.70 ПК України, де зокрема, п.70.3. ст.70 Кодексу визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, як сума нарахованих та/або отриманих доходів (пп.70.3.3. п.70.3 ст.70 Кодексу), та сума нарахованих та/або сплачених податків (пп.70.3.4. п.70.3 ст.70 Кодексу).
Таким чином, відомості щодо сум нарахованих та/або отриманих доходів, а також сум нарахованих та/або сплачених податків формуються в Державному реєстрі фізичних осіб на підставі даних, зазначених податковими агентами в Податковому розрахунку форми 1 ДФ.
Матеріали справи містять копію Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України ОСОБА_1 , а також копію відповіді АТ “Альфа- Банк” на запит громадянина ОСОБА_1 від 03.04.2019 року.
Як вбачається з вказаних документів, у 3 кварталі 2018 року АТ «Альфа - Банком» нараховано громадянину ОСОБА_1 доходи за ознакою 127 (інші доходи) у сумі 3659,36 грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб.
З відповіді АТ «Альфа - Банк» встановлено, що під ознакою доходу 127 відображено неоподатковуваний дохід у вигляді врегулювання заборгованості в частині штрафних санкцій/пені (списання).
Пунктом 50.1. ст.50 ПК України зазначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, коригувати податкову звітність зобов'язаний платник податків самостійно, шляхом надіслання до контролюючого органу уточнюючої звітності.
На підставі вищевикладеного, суд погоджується з твердженням позивача та приходить до висновку, що списана кредитна заборгованість у вигляді штрафної санкції не підлягає оподаткуванню, оскільки сума прощеної (анульованої) штрафної санкції не є доходом платника податку в розумінні Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки ГУ ДФС у Миколаївській області не має права самостійно вносити зміни (коригування) до податкової звітності, поданої платником податків. Коригування можливе лише на підставі уточнюючої звітності, поданої платником податків.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.12.2019 року.
Суддя Г.В. Лебедєва