з питань залишення позовної заяви без розгляду
09 грудня 2019 р. № 400/3224/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній спрві за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.10.2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовними вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язання провести перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суму перерахунку та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку.
Ухвалою від 07.10.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3224/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.11.2019 року за вх. № 18323 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких представник ІНФОРМАЦІЯ_1 просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною заявою.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 06.11.19 року, не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 06.11.19 року, не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Суд встановив, що предметом позову у справі є зобов'язання провести перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу Законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-13/2013 № 8-рп/2013 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу законі про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Одноразова грошова допомога при звільненні відноситься до грошового забезпечення, яке по суті є заробітною платою, на стягнення якої в судовому порядку не застосовуються строки звернення до суду.
Окрім того, середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби у поліції за своїм змістом також є державною гарантією, встановленою законодавством, звернення до суду з позовом про стягнення якої не обмежується будь-яким строком.
Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 810/594/17 (адміністративне провадження № К/9901/1772/17).
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 205, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №400/3224/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва