справа№1.380.2019.003586
06 грудня 2019 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.
за участю:
представника позивача Білик П.Б.
представника відповідача Тістечко Ю.Я.
розглянув у судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці ДФС, -
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 1.380.2019.003586 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці ДФС.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позов у справі № 1.380.2019.003586 задоволено повністю, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000266/2 від 06.06.2019, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00708 від 06.06.2019, стягнуто на користь ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС, за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1536,80 грн.
В судовому засіданні 22 листопада 2019 року представник позивача заявив клопотання про розподіл судових витрат.
27.11.2019 через канцелярію суду від представника позивача на дійшла заява, в якій просить стягнути на користь ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань, понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10347,81 грн.
29.11.2019 представник позивача подав суду клопотання про долучення доказу на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
06.12.2019 представник відповідача подав суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування зазначає зокрема, що у договорі та додатковому договорі не передбачено представництво інтересів позивача у даній справі, тому вважає, що дані договори не мають відношення до справи.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням зазначеного, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення розглядається у судовому засіданні.
Суд перевірив матеріали справи та заяви, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, з огляду на наступні обставини.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В заявах представник позивача вказує, що згідно договору доручення про надання професійної правничої допомоги № 1/05/07/2019 від 05.07.2019 та додаткового договору № 1 від 05.07.2019 до договору доручення про надання професійної правничої допомоги № 1/05/07/2019 від 05.07.2019 витрати ОСОБА_1 на правову допомогу становлять 10347,81, що підтверджується детальним розрахунком розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу надану Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Магістри» у справі 1.380.2019.003586, належним чином завіреною копією Акту виконаних робіт/приймання наданих послуг № 01/27/11/19 від 26 листопада 2019 року та доказом оплати таких послуг від 29.11.2019.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом з'ясовано з акту виконаних робіт від 26.11.2019, що згідно договору доручення про надання професійної правничої допомоги № 1/05/07/2019 від 05.07.2019 Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Магістри» виконано роботи та надано послуги позивачу у порядку та в обсязі, що відповідає умовам договору вартістю 10347,81 грн, а саме : надання консультацій у справі - 1 год.; підготовка позовної заяви - 5 год.; підготовка заперечень на відзив на позовну заяву - 3 год.; участь у судових засіданнях Львівського окружного адміністративного суду 07.08.2019, 02.10.2019, 23.10.2019, 20.11.2019, 22.11.2019; підготовка проектів пояснень, заяв, клопотань - 3 год.
З долученого розрахунку судом встановлено, що вартість 13 годин 6 хвилин 59 секунд - 10347,81 грн.
Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу становить 10347,81 грн.
Позивачем, згідно платіжних документів фактично сплачено 10347,81 грн відповідно до квитанції №0.0.1538308274.1 від 29.11.2019.
Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням зазначеного, гонорар адвоката за представництво інтересів в суді та надання правничої допомоги повинен включати в себе витрати щодо підготовки справи до розгляду, збору доказів, тощо.
Зважаючи на викладене, а також те, що матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, що становить фактично сплачених 10347,81 грн, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі фактично понесених судових витрат.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10347,81 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 252, 255, КАС України, суд -
ухвалив :
1. Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці ДФС - задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (вул.Костюшкак, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 39420875) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 10347,81 грн (десять тисяч триста сорок сім гривень, 81 копійка).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст додаткового рішення складений 11.12.2019.
Суддя Коморний О.І.