справа№813/5057/17
про відмову у розстроченні виконання судового рішення
10 грудня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представника позивача (стягувача) Дутканич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі № 813/5057/17 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу,-
14.11.2019 за вх.№ 42242 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/5057/17 від 30.07.2018 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу.
В обґрунтування заявлених вимог заявник покликається на те, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» не може виконати судове рішення у даній справі у зазначені судом терміни з незалежних від нього обставин. Заявник вказав, що заборгованість підприємства виникла через неритмічну подачу залізничних вагонів, блокування перевезення цементу та щебеню гранітного з боку Укрзалізниці впродовж 2016-2017 років. При цьому, через відсутність залізничних вагонів Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» недоотримував щебінь та цемент, а тому не міг виконати власну програму по реалізації залізобетонних виробів та, відповідно, отримати грошові кошти. Заявник наголошує, що наведене негативно вплинуло та продовжує впливати на фінансовий стан підприємства. З огляду на це, заявник просить розстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року строком на 12 місяців з дати прийняття судом ухвали про відстрочення виконання судового рішення.
Представник позивача (стягувач) заперечила щодо заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання судового рішення.
Суд дослідив доводи заяви про розстрочення, відстрочення виконання судового рішення, долучені до неї докази керується таким:
Підстави та порядок відстрочення судового рішення встановлені статтею 378 КАС України.
Відповідно до статей 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною першою статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі №813/5057/17 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу повністю задоволено позовні вимоги: стягнуто з рахунків Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.№222; код ЄДРПОУ 08006864) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 809 485 (вісімсот дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 04 коп. для погашення податкового боргу. Рішення набрало законної сили.
Суд звертає увагу, що 19.09.2018 ухвалою суду відстрочувалось виконання рішення суду на шість місяців та 12.04.2019 відстрочувалось виконання рішення суду на шість місяців. Проте, станом на 10.12.2019 Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» жодних дій по виконанню рішення суду від 30.07.2019 не здійснено.
Відповідно до частини 5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
З огляду на викладене, суд звертає увагу заявника, що як вже зазначалось вище, інститут відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду спрямований на забезпечення виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у разі наявності "виняткових" обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, метою застосування розстрочення виконання судового рішення є надання боржнику реальної можливості для виконання судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення Львівського окружного адміністративного суду прийнято 30.07.2018. Таким чином, розстрочення виконання рішення можливе лише до 30.07.2019. Розстрочення виконання рішення понад зазначений термін не передбачено законом.
За таких умов, враховуючи визначені ч.5 ст.378 КАС України граничні строки виконання судового рішення, а також наведений у заяві заявника відрізок часу до якого останній просить суду розстрочити виконання судового рішення, суд приходить до переконання, що задоволення заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання судового рішення від 30.07.2018 не призведе до наслідків на забезпечення настання яких законодавцем створено інститут розстрочення виконання судового рішення.
Суд також зазначає, що законодавцем, окрім судового вирішення питання щодо розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, встановлено і позасудовий порядок надання такої розстрочки/відстрочки, що знайшло своє відображення в положеннях ст.100 Податкового кодексу України (далі ПК України).
Так, пунктом 100.2 ст.100 ПК України встановлено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п.100.7. ст.100 ПК України).
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі - Порядок).
Згідно п. 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
З огляду на викладене, суд звертає увагу заявника, що останній не позбавлений права звернення до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою про розстрочення виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
У задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі № 813/5057/17 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 грудня 2019 року.