справа №461/7347/19
10 грудня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дільничного офіцера поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбали Тараса Орестовича про визнання неправомірними дії та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника, -
На розгляд Галицького районного суду м.Львова надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
-визнати неправомірними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі ДОП Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбали Тараса Орестовича;
-скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043233, складений 11 вересня 2019 року посадовою особою Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбалою Тарасом Орестовичем.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений посадовою особою Галицького відділу поліції головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбала Т.О. без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_2 , а тому не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30.09.2019 року, відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України, адміністративну справу передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 23.10.2019 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 06.11.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.11.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем станом на 09.12.2019 на адресу суду відзиву на позовну заяву, письмові та електронні докази, заяви що підтверджують заперечення проти позову не було подано.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
11.09.2019 року посадовою особою Галицького відділу поліції головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбалою Т.О. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043233 у зв'язку з скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства «вчинив конфлікт з колишньою дружиною» ОСОБА_2 .
Згідно зазначеного термінового заборонного припису позивачу заборонялось в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 , яка згідно припису є постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 5 діб з 17 год. 00 хв. 11.09.2019 та діє до 17 год. 00 хв. 16.09.2019.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства Закон України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).
Статтею 6 Закону визначені суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).
За нормами частини першої статті 10 Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1)виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
2)прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
3)інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
4)винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
5)взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
6)здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
7)анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
8)взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
9)звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.
11.09.2019 року посадовою особою Галицького відділу поліції головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбалою Т.О. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043233 у зв'язку з скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства «вчинив конфлікт з колишньою дружиною» ОСОБА_2 .
Матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.
При цьому суд зазначає, що терміновий заборонний припис виноситься органами поліції стосовно кривдника, тобто його особу має бути встановлено в ході відповідної перевірки.
Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям (колишнім подружжям), не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що посадовою особою Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбалою Т.О при складанні термінового заборонного припису серії АА №043233 від 11.09.2019 не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині, що стосується визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі ООП Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбали Тараса Орестовича, то суд вважає, що оцінка таких дій відповідача надається судом при вирішенні спору щодо оскарження відповідного рішення, а відтак охоплюються такою позовною вимогою і додаткового задоволення не потребує. Тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3)визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4)визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дільничного офіцера поліції Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбали Тараса Орестовича про визнання неправомірними дії та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника - задовольнити частково.
Скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №043233, складений 11 вересня 2019 року посадовою особою Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Цимбалою Тарасом Орестовичем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.