Іменем України
11 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4890/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравцової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі також - відповідач, УПСЗН Сєвєродонецької міської ради), в якій просить:
- визнати протиправними дії УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови позивачу у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 24.10.2019;
- зобов'язати УПСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 24.10.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилася з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції, що підтверджується довідкою УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 04.10.2018 № 41095 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
24.10.2019 позивач звернулася із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» № 505 від 01.10.2014.
Листом УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 08.11.2019 № 11807/10 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін. У листі також зазначено, що згідно заяви від 18.05.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат наступним чином: з 18.05.2015 по 17.07.2015 у розмірі 884 грн в місяць, з 18.07.2015 по 17.09.2015 у розмірі 663 грн в місяць, з 18.09.2015 по 17.11.2015 у розмірі 442 грн. в місяць. Через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги як працюючій особі. 11.09.2017 позивач я звернулась із заявою щодо подовження допомоги, надавши довідку щодо свого працевлаштування з 06.10.2016. Заяву було розглянуто. З огляду на пункт 3 Порядку, відповідач вказує, що не мав підстав для перерахунку допомоги як працюючій особі. Згідно заяв від 04.10.2018, 10.04.2019, 24.10.2019, керуючись пунктом 3 Порядком № 505, позивача не було включено до розрахунку.
24.10.2019 позивач звернулася із заявою про відновлення щомісячної адресної допомоги у зв'язку з працевлаштуванням з 06.10.2016. Однак щомісячна адресна допомога не була призначена.
З 06.10.2016 позивач офіційно працевлаштувалася та продовжує працювати на даний час у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.
Оскільки пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку № 505.
Таким чином, пункт 3 Порядку № 505 вичерпав свою дію щодо позивача, позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено їй у призначенні грошової допомоги.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні тощо.
Позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке.
18.05.2015 позивача разом з чоловіком, ОСОБА_2 , було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради та надано відповідні довідки № 919041095 та №91941096.
Згідно з заяви від 18.05.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (надалі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а чоловіку позивача - як працюючій особі наступним чином: з 18.05.2015 по 17.07.2015 у розмірі 884 грн в місяць; з 18.07.2015 по 17.09.2015 у розмірі 663 грн в місяць; з 18.09.2015 по 17.11.2015 у розмірі 442 грн в місяць.
Згідно з пунктом 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається які після припинення грошової допомоги втратили працездатність.
Через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахунку допомоги позивачу як працюючій особі.
Надалі допомогу було подовжено чоловіку позивача, а позивача не було включено до розрахунку на підставі пункту 3 Порядку.
11.09.2017 позивач звернулась із заявою щодо подовження допомоги, надавши довідку про своє працевлаштування з 06.10.2016.
Заяву було розглянуто, але згідно з пунктом 3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО, допомогу було призначено тільки чоловіку позивача, а позивача не було включено до розрахунку допомоги: з 11.09.2017 по 10.03.2018 у розмірі 442грн. в місяць.
В подальшому позивач зверталась із заявами від 04.04.2018, 04.10.2018, 10.04.2019, 24.10.2019 про подовження виплати допомоги. Заяви було розглянуто, а виплату допомоги було подовжено тільки чоловіку позивача, а позивача не було включено до розрахунку допомоги: з 04.04.2018 по 03.10.2018 у розмірі 442 грн. в місяць; з 04.10.2018 по 03.04.2019 у розмірі 442 грн. в місяць; з 10.04.2019 по 09.10.2019 у розмірі 442 грн. в місяць; з 24.10.2019 по 23.04.2020 у розмірі 442 грн. в місяць.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимогах позивача в повному обсязі.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2018 № 41095, виданої УПСЗН Сєвєродонецької міської ради, фактичним місцем проживання/перебування позивача є - АДРЕСА_1 , зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 10).
24.10.2019 позивач звернулася до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою, зареєстрованою за № 16/3252, про подовження виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі (арк. спр. 23).
Рішенням УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2019 б/н про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, не включено до розрахунку допомоги (арк. спр. 28).
Листом УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 08.11.2019 № 11807/10 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін. У листі також зазначено, що згідно заяви від 18.05.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат наступним чином: з 18.05.2015 по 17.07.2015 у розмірі 884 грн. в місяць, з 18.07.2015 по 17.09.2015 у розмірі 663 грн. в місяць, з 18.09.2015 по 17.11.2015 у розмірі 442 грн. в місяць. Через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги як працюючій особі. 11.09.2017 позивач я звернулась із заявою щодо подовження допомоги, надавши довідку щодо свого працевлаштування з 06.10.2016. Заяву було розглянуто. З огляду на пункт 3 Порядку, відповідач вказує, що не мав підстав для перерахунку допомоги як працюючій особі. Згідно заяв від 04.10.2018, 10.04.2019, 24.10.2019, керуючись пунктом 3 Порядком № 505, позивача не було включено до розрахунку (арк. спр. 11).
ОСОБА_1 працює в Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля з 06.10.2016 (наказ від 05.10.2016 № 414 К/Д) на посаді диспетчера деканату навчально-наукового інституту економіки і управління, що підтверджується довідкою Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля від 14.11.2019 № 2-108/Д та копією трудової книжки та (арк. спр. 12, 13-15).
Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
02.09.2014 прийнятий Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З огляду на викладене, відповідач протиправно рішенням від 07.11.2019 б/н відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.11.2019 б/н, яким позивачу відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, і зобов'язати відповідача призначити позивачу за заявою від 24.10.2019 щомісячну адресну допомогу на період з 24.10.2019 по 23.04.2019, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дій УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправними, оскільки судом встановлено, що відповідач прийняв рішення від 07.11.2019 б/н всупереч нормам діючого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн (арк. спр. 3).
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань УПСЗН Сєвєродонецької міської ради.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяви ОСОБА_1 від 24.10.2019, зареєстрованої за № 16/3252.
Визнати протиправним та скасувати рішенням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2019 б/н про призначення допомоги переміщеним особам на проживання в частині відмови ОСОБА_1 у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) за заявою від 24.10.2019, зареєстрованою за № 16/3252, щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, на період з 24.10.2019 по 23.04.2019, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця