Іменем України
03 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3258/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання: Суховій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.06.2019 № 52/2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 за заявою від 04.01.2019 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по Списку №1;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи з 12.09.2016 по 26.10.2016 на посаді апаратника підготовки сировини та відпуску напівфабрикату та продукції відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання “АЗОТ”;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.01.2019 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області позивачем була надана заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.06.2019 № 52/2019 відмовлено у призначені пенсії за віком за заявою від 04.01.2019 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по списку № 1.
Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 зазначеного вище періоду його роботи.
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, просили розглянути справу без їхньої участі (арк.спр.5).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (арк.спр.78).
28.08.2019 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 44555/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (арк.спр.46-48).
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою суду від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.1-2);
- ухвалою суду від 08.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (арк.спр.66);
- ухвалою суду від 04.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр. 74).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 01.10.1997 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.6,7).
04.01.2019 позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати не призначались та на час звернення із заявою працює (арк.спр.37).
Вказана заява та перелік документів до неї 04.01.2019 була прийнята посадовими особами відповідача та зареєстрована за № 52, про що свідчить відповідна розписка-повідомлення (зворотній бік арк.спр.37).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2019 за результатами розгляду заяви позивача від 04.01.2019, управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 52/2019 (далі - рішення від 04.01.2019 № 52/2019) (арк.спр.39).
Зі змісту рішення від 04.01.2019 № 52/2019 вбачається, що до заяви про призначення пенсії були надані наступні документи: копію паспорту; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію диплома ЛТ № НОМЕР_3 ; копію трудової книжки НОМЕР_4 ; копію військового квитка НОМЕР_5 ; довідки про підтвердження наявного трудового стажу № 11,12; копію виписки із наказу про атестацію від 04.07.1994 № 437; копію виписки із наказу про атестацію від 21.10.2010 № 650; копію виписки із наказу про атестацію від 27.10.2016 № 1008; довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 23.02.2018 № 50, від 12.12.2018 № 564, від 12.12.2018 № 565; копію контракту про проходження громадянами України військової служби ЗСУ від 26.04.2017; копію посвідчення учасника бойових дій ЮА № 043226.
Відповідно до рішення від 04.01.2019 № 52/2019 загальний стаж ОСОБА_1 складає 35 років 24 дні, пільговий стаж по списку № 1 - 9 років 10 місяців 19 днів. Відповідно до наказу від 27.10.2016 № 1008 по ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «АЗОТ», атестація робочих місць за умовами праці підприємством проведена 27.10.2016. Законних підстав для зарахування у пільгових стаж періоду роботи з 12.09.2016 по 26.10.2016 не має.
Позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком за заявою від 04.01.2019 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по Списку № 1.
У свою чергу, судом встановлено, що 04.07.2019 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії та просив призначити пенсію за віком по Списку № 1 (арк.спр.41).
Згідно даних протоколу призначення пенсії ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії від 18.07.2019 вбачається, що за заявою від 04.07.2019 позивачу було призначена пенсія за віком з 16.04.2019 у розмірі 4632,02 грн. (арк.спр.42).
Відповідно до довідки від 22.08.2019 № 2716 вбачається, що позивач отримує пенсію за віком з квітня 2019 року (арк.спр.44).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).
Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок
У свою чергу, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», установлено, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).
Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Крім того, зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1058-IV, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній або у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Водночас, суд зазначає, що рішення від 26.06.2019 № 52/2019 не містить посилань щодо відсутності у трудовій книжці позивача БТ- НОМЕР_6 відповідних записів або наявності неправильних чи неточних записів відносно його періодів роботи (арк. спр. 39-40).
При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92.Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Положеннями частини першої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано положеннями Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника (пунт 1.1 розділу 1 Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1)перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2)перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3)перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4)видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналізуючи положення норм чинного законодавства, яке регулює порядок призначення пенсії в системі загальнообов'язкового державного страхування, суд приходить до висновку, що відмовляючи особі в призначенні пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Зі змісту рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.06.2019 № 52/2019 про відмову у призначенні пенсії вбачається, що відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по Списку № 1, а саме відмовлено в зарахуванні у пільговий стаж періоду: з 12.09.2016 по 26.10.2016, оскільки позачергова атестація робочих місць відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 не проведена у строк до 21.10.2015, а проведена лише на підставі наказу від 27.10.2016 № 1008 про атестацію робочих місць.
Такі твердження представника відповідача судом визнаються незмістовними з огляду на таке.
Зі змісту наказу по ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «АЗОТ» вбачається, що атестація робочих місць за умовами праці підприємством проведена 27.10.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» по умовам праці новостворених робочих місць відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А, цеху виробництва мочевини (карбаміду) та вуглеамонійних солей, до переліку якого входить посада, яку обіймає позивач, а саме: апаратник підготовки та відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А (арк. спр. 18-19).
Тобто, даним наказом підтверджується факт проведення атестації саме новостворених робочих місць відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А, цеху виробництва мочевини (карбаміду) та вуглеамонійних солей.
Аналізуючи положення вищенаведених нормативних актів суд вважає, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Порядок проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Положеннями Порядку проведення атестації робочих місць визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин або проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві із порушенням строків, встановлених вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Проте, обов'язок щодо проведення чергової атестації робочих місць на підприємстві у строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у трудовій книжці ОСОБА_1 БТ-ІІ НОМЕР_7 наявні записи, підтверджуючі факт роботи позивача на посаді апаратника підготовки сировини та відпуску напівфабрикату та продукції відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А у період: з 12.09.2016 по 26.10.2016 та обов'язок щодо проведення чергової атестації робочих місць на підприємстві у строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що матеріалами справи документально підтверджено право позивача на пільговий стаж за вказаний період, тому відповідачем протиправно прийнято рішення від 26.06.2019 № 52/2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 за заявою від 04.01.2019 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи, відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.06.2019 № 52/2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 за заявою від 04.01.2019 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по списку №1 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи з 12.09.2016 по 26.10.2016 на посаді апаратника підготовки сировини та відпуску напівфабрикату та продукції відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання “АЗОТ”, слід задовольнити.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, суд виходить із такого.
Оскільки суд за наслідками встановлених обставин і наявних в матеріалах доказів дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та скасування рішення відповідача про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи з 12.09.2016 по 26.10.2016 на посаді апаратника підготовки сировини та відпуску напівфабрикату та продукції відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання “АЗОТ”, прийнятого на підставі заяви позивача від 04.01.2019, тому додаткового зобов'язання відповідача у повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 04.01.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 не потребується, відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 05.08.2019 № 9 (арк.спр. 28).
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини третьої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 384,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 241-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вулю Шевченка, буд.9) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.06.2019 № 52/2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 за заявою від 04.01.2019 року в зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи 10 років по списку №1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, ОСОБА_1 період роботи з 12.09.2016 по 26.10.2016 на посаді апаратника підготовки сировини та відпуску напівфабрикату та продукції відділення відпуску напівфабрикатів та продукції цеху виробництва аміаку 1-А приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання “АЗОТ”;
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2019 року.
Суддя Є.О. Кисельова