09 грудня 2019 року м. Київ № 320/5390/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс»
до Київської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» із позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA125000/2019/000498/1.
Позов обґрунтовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, оскільки відповідачем безпідставно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.
Ухвалою суду від 08.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнано. Зазначено, що надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об'єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які в подальшому ним були надані не в повному обсязі, не усували виявлених розбіжностей та не підтверджували об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, в зв'язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказано на необґрунтованість відзиву відповідача та спростування наведених в ньому доводів матеріалами справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» зареєстровано як юридична особа 15.08.2006, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис № 1 072 102 0000 007898, код ЄДРПОУ 34483946, місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 17-В.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (Покупець) та SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2015 №VT0112-15, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця наступні тканини власного виробництва (далі - «Товар»), а Покупець зобов'язується оплатити отриманий від Продавця Товар на умовах, визначених Сторонами в Договорі чи/або відповідних додатках до нього: а) тканина змішана; b)тканина 100% поліестер; c)тканина 100% бавовна; d) тканина декоративна; е) інший товар, зазначений у додатках до цього Договору.
Контрактом поміж іншого встановлено, що: найменування, вартість і кількість Товару може змінюватись відповідно до додатків до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено цим Договором (пункт 1.2). Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору. При цьому, Сторони домовились, що морський порт на митній території України, до якого Продавець зобовя'зується поставити Товар Покупцеві, буде узгоджуватись Сторонами окремо (пункт 2.1). Сторони домовились, що в ціну Товару включається його вартість, упаковка, маркування та доставка (пункт 3.1). Оплата за Товар буде здійснюватись шляхом оплати Покупцем виставленого інвойсу на Товар Продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання Товару Покупцем чи його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору (пункт 4.1). Сторони домовились, що разом з Товаром Продавець зобов'язується передати вантажоотримувачу Товару наступні документи: товаротранспортні документи на Товар; комерційний рахунок (інвойс) Продавця; пакувальний лист; копію експортної митної декларації Продавця; сертифікат походження Товару (пункт 5.2). Термін дії Договору припиняється після спливу 3 (трьох) років з моменту підписання Договору. При цьому, Договір продовжує свою дію навіть після припинення терміну його дії щодо невиконаних зобов'язань Сторін по цьому Договору (пункт 10.5).
Продавцем і Покупцем підписано додаткову угоду від 23.11.2018 №2 до контракту від 01.12.2015 №VT0112-15, якою пункт 10.5 Договору викладено в новій редакції в частині продовження терміну дії договору до 31.12.2021, а також викладено в новій редакції пункт 5.2 Договору в частині виключення копії експортної митної декларації Продавця з переліку документів, які Продавець зобов'язаний передати разом з Товаром вантажоотримувачу.
Відповідно до підписаного між сторонами додатку від 03.05.2019 №VT131 до Договору купівлі-продажу від 01.12.2015 №VT0112-15 Продавець зобов'язується поставити на умовах CFR Одеса, Україна (Incoterms 2010), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити згідно Договору та Додатку наступний товар: a) тканина набивна сатин (100% бавовна, сток), ширина 220 см, товарна позиція 52085990 відповідно до діючої на момент укладення даного Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 24770 кг, 101278,2 пог.м., по ціні 3,50 долара США за 1 (один) кг. Загальна сума до оплати за Товар складає 86695,00 доларів США і відповідно до Інвойсу №KW1901 оплачується Покупцем згідно пункту 4.1 Договору.
Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 06.05.2019 №KW1901 на суму 86695,00 доларів США.
ТОВ «Віта-Текс» подано до митного органу UA125000 (Київська митниця ДФС) попередню митну декларацію від 13.06.2019 ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/930056.
Відділом митного оформлення №3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, які переміщаються через державний кордон на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 27.06.2019 №UA500030/2019/3094 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару з частковим вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, повного перерахування місць не проводилось, у оглянутих місцях вантаж візуально відповідає заявленому в ТСД, проводився відбір зразків тканини для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товарів: хімічний склад, матеріал виготовлення. Згідно акту зважування від 27.06.2019 №WGT141676, вага брутто вантажу складає 24720 кг.
В подальшому позивачем подано митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/415528, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, умовами поставки є - CFR, UA Одеса (графа 20), загальна сума за рахунком - 86695,00 доларів США (графа 22), курс валюти 26,179033 (графа 23), задекларована митна вартість товару №1 - 2269591,27 грн. (графа 45).
Листом від 13.08.2019, направленим засобами електронного зв'язку, інспектором Харченко М.Ю. повідомлено декларанта, що: «Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією №UA125110/2019/415528 встановлено: 1) в інвойсі від 06.05.2019 №KW1901 зазначено коносамент №COSU6211609100, який датовано 08.05.2019. При цьому, в додатку від 03.05.2019 №VT131 міститься посилання на інвойс від 06.05.2019 №KW1901. Тобто, ряд документів містить реквізити інших документів, які хронологічно не співпадають з датою їх видачі, що викликає сумнів достовірності та об'єктивності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 2) прайс-лист на стокову продукцію, який надано до митного оформлення, містить інформацію, що за запитом покупця продавець може зробити різну щільність товару, яка не вплине на ціну прайса. Враховуючи, що товар є стоковим, то це унеможливлює виробництво відразу же стокового товару або «нормального» товару з незмінною ціною. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена».
На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - виписки з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вказаних вимог позивачем подано лист від 22.08.2019 №2208/19-01, до якого додатково долучено прибуткову накладну ТОВ «Віта-Текс» від 03.07.2019 №ВТ-0000063, лист SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD від 16.08.2019 №20190816/01-OUT з перекладом. Крім того, вказаний лист позивача містить прохання щодо проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом.
Інспектором Харченко М.Ю. засобами електронного зв'язку позивачу направлено лист від 23.08.2019, яким повідомлено, що додатково надані документи не спростовують вимогу органу доходів і зборів щодо їх запиту, надані не в повному обсязі, а відтак метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.
Відповідачем прийнято рішення від 23.08.2019 №UA125000/2019/000498/1 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00333.
З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/416796 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 699000,07 грн.
Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п'ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).
За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДТ №UA125110/2019/415528; зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2015 №VT0112-15; додаткова угода від 23.11.2018 №2 до контракту; додаток від 03.05.2019 №VT131 до контракту; комерційний інвойс від 06.05.2019 №KW1901, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.
Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: в інвойсі від 06.05.2019 №KW1901 вказано коносамент №COSU6211609100, який датовано 08.05.2019. При цьому, в додатку від 03.05.2019 №VT131 міститься посилання на інвойс від 06.05.2019 №KW1901. Тобто, ряд документів містить реквізити інших документів, які хронологічно не співпадають з датою їх видачі, що викликає сумнів достовірності та об'єктивності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 2) прайс-лист на стокову продукцію, який надано до митного оформлення, містить інформацію, що за запитом покупця продавець може зробити різну щільність товару, яка не вплине на ціну прайса. Враховуючи, що товар є стоковим, то це унеможливлює виробництво відразу стокового товару або «нормального» товару з незмінною ціною. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості. Так, розбіжність у датах коносамента та інвойсу жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості, оскільки відповідно до Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), «коносамент» - документ, який підтверджує договір морського перевезення та прийом чи навантаження вантажу перевізником відповідно до якого перевізник зобов'язується здати вантаж проти цього документа. Положення вказаної Конвенції не містять будь-яких застережень щодо відповідності дати коносамента даті інвойсу, а фактична передача товару перевізнику може відрізнятись від дати інвойсу. З інвойсу від 06.05.2019 №KW1901 вбачається посилання лише на номер коносаменту - №COSU6211609100. За загальноприйнятими правилами, фрахтування транспорту здійснюється завчасно і перевізник зобов'язаний повідомити замовнику інформацію щодо ідентифікаційних даних транспортних засобів, номерів транспортних документів, оскільки такі дані повинні міститись в товаросупровідних документах, які формуються відправником вантажу. Як правило, такі дані повідомляються перевізником вантажовідправнику наперед.
Також, не є розбіжністю посилання в додатку від 03.05.2019 №VT131 до зовнішньоекономічного контракту на номер інвойсу - №KW1901. Цілком логічною, на думку суду, є та обставина, що дата укладення між позивачем та продавцем товару додаткової угоди до зовнішньоекономічного контракту передує даті видачі інвойсу. Суб'єкту господарювання не забороняється здійснювати ведення внутрішнього документообігу в частині присвоєння реєстраційних номерів документам за власними стандартами, що можуть передбачати резервування реєстраційних номерів документів.
Наданий позивачем до митного оформлення прайс-лист, відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості товару, а надається додатково в сукупності з іншими документами, в разі коли надані разом з митною декларацією документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, будь-яка зазначена в прайс-листі інформація, яка не стосується числових показників вартості конкретного товару, не може бути достатньою підставою для висновку про невідповідність ціни цього товару аналогічному товару, що фактично поставляється. В наведеному контексті незрозумілим є висновок контролюючого органу щодо неможливості виробництва постачальником відразу стокового товару або «нормального» з незмінною ціною.
Крім того, відповідність фактично ввезених позивачем товарів товаросупровідній документації, підтверджується відповідним актом Одеської митниці ДФС від 27.06.2019 №UA500030/2019/3094 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA125110/2019/415528, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.
Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар №1 митна декларація від 06.08.2019 №UA408150/2019/18735 (вартість товару згідно джерела інформації - 7,646 дол. США/кг)».
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п'ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).
Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA125000/2019/000498/1, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA125000/2019/000498/1 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10485,00 грн. (платіжне доручення від 27.09.2019 №2313), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10485,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці ДФС.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA125000/2019/000498/1.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10485,00 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (ідентифікаційний код 34483946, місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 17-В).
Відповідач - Київська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська обл.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 грудня 2019 року.