Святошинський районний суд міста Києва
пр. № 1-кп/759/1237/19
ун. № 759/14988/19
11 грудня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2019 за № 12019100000000234, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Кіровоградської обл., українця, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286; ч. 1 ст. 135 КК України,
клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2019 за № 12019100000000234, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286; ч. 1 ст. 135 КК України.
На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений (стадія допиту обвинуваченого), а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний та в подальшому продовжений обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою від 18.10.2019, спливає 16.12.2019 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Дане клопотання обґрунтовує тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні запобіжного заходу, продовжують існувати. Так,обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи те, що він зник з місця вчинення злочину, в якому він обвинувачується, перебував у розшуку, та впливати на потерпілу.
Захисник та обвинувачений заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, не долучено додатків. Прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається. Також ОСОБА_3 хворіє, про що свідчить відповідь з Київської міської медичної частини від 05.11.2019, має постійне місце проживання у АДРЕСА_2 , де проживає з цивільною дружиною. Крім того, ОСОБА_3 не ухилявся від Києво-Святошинського районного суду Київської області, де розглядається кримінальне провадження стосовно нього, оскільки він був затриманий 09.03.2019 і не міг з'явитися до суду 12.03.2019 року. Просили задовольнити клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобу контролю або без такого, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183 та 331 КПК України, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту у клопотаннях, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини злочинів, які інкриміновані обвинуваченому та які мають значний ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками (смерть особи), дані про особу обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, на даний час продовжують існувати такі ризики як: обвинувачений, перебуваючи на волі зможе переховуватися від суду, враховуючи той факт, що за наявними матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 перебував у розшуку, який був оголошений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 12.03.2019 (т. 1 а.п. 82), перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватими у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров'я,щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні будь-які медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, відомості щодо його місця проживання, те, що він неодружений, однак, проживає у цивільному шлюбі, раніше не судимий.
Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_3 не ухилявся від Києво-Святошинського районного суду Київської області з тих підстав, що відповідно до положень ст. 335 КПК України підставою оголошення обвинуваченого в розшук є ухилення обвинуваченого від суду.
З наведеної норми слідує, що суд, оголошуючи обвинуваченого в розшук, повинен встановити факт ухилення обвинуваченого від суду, що було і зроблено вказаним судом.
За сукупності наведених обставин, які не спростовують доводи захисника та обвинуваченого щодо недоцільності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, судом на даний час не встановлено. Відтак, клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Також на даному етапі розгляду кримінального провадження відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення нових злочинів.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286; ч. 1 ст. 135 КК України, у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 лютого 2019 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1