(ЗАОЧНЕ)
ун. № 759/12492/19
пр. № 2/759/5503/19
10 грудня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судових засідань Шапаренка О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 35 212, 16 грн. за кредитним договором № б/н від 02.03.2012 року, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_1 02.03.2012 року подала анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на сайті Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
За твердженням позивача, на виконання умов вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 4 700, 00 грн.
У відповідності до пунктів 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого у відповідача, станом на 30.04.2019 року, виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 35 212, 16 грн., у тому числі:
- 4 168, 53 грн. - заборгованість за кредитом;
- 27 290, 67 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 1 600, 00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
- 7 314, 01 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1 652, 96 грн. - штраф (процентна складова).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.07.2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомленням сторін.
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження у справі від 17.07.2019 року разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялись за зареєстрованим місцем проживання (перебування).
Представник позивача, за змістом позовної заяви зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач відзиву не подавала, будь-яких заяв до суду не подавала, а тому на підставі статей 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою позивача.
За таких обставин, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 02.03.2012 підписала анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
АТ КБ «ПриватБанк», як на підставу позовних вимог, посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору б/н від 02.03.2012 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 .
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
У позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням зобов'язання та з врахуванням коштів внесених на погашення заборгованості, відповідач має заборгованість у сумі 35 212, 16 грн., у тому числі: - 4 168, 53 грн. - заборгованість за кредитом, 27 290, 67 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1 600, 00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 7 314, 01 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1 652, 96 грн. - штраф (процентна складова), позивач не зазначає механізм утворення вказаної заборгованості, відтак, незрозуміло, як вона утворилась, які кошти вносились відповідачем в рахунок погашення заборгованості, в якому розмірі, коли та чи відповідали ці суми розміру заборгованості на час їх внесення.
Частина 2 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Всупереч зазначеному, позивачем до позовної заяви не додано докази, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви між відповідачем та позивачем було узгоджено розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору.
У вказаній Анкеті-заяві від 02.03.2012 року зазначено, що підписант згоден з тим, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг. До позовної заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. При цьому, до позовної заяви не додані документи, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви відповідач був ознайомлений саме з тими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та тими Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, витяги з яких долучено до позовної заяви.
Приймаючи до уваги вищенаведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення відповідача як споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У позовній заяві зазначено, що відповідачу позивачем було надано кредит у розмірі 4 700,00 грн., водночас позивачем не надано суду доказів на підтвердження даної обставини.
Також, позивачем не надано суду доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником.
За висновками суду Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.
Приймаючи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та необхідність відмови в задоволенні позову.
У відповідності до приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я.Р. Марко