печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12593/19-ц
11 грудня 2019 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судових засідань - Хабеці О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просила розірвати зареєстрований 16 грудня 2006 року між ними шлюб, посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами повністю припинені з жовтня 2018 року тому, проживають окремо і спільне господарство ними не ведеться, будь-які почуття або спільні інтереси між сторонами відсутні, тому позивач вважає, що подальше спільне проживання є неможливим, збереження шлюбу - недоцільним.
Позивач просить розглянути справу без її участі, на вимогах позову наполягає.
Відповідач надав до суду заяву про визнання позову.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про шлюб від 16 грудня 2006 року (а.с. 6), а від шлюбу мають трьох малолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 про народження від 31 липня 2007 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 про народження від 13 жовтня 2010 року, а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 про народження від 01 листопада 2012 року (а.с. 7-9).
Після поданих заяв сторін про обставини справи, судом було з'ясовано, що сторона відповідача визнає позов у повному обсязі.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Будь-яких обмежень, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України судом не встановлено і з матеріалів справи не вбачається.
Згідно з приписами ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню дружини, що визнає чоловік, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 200, 206, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_116 грудня 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, за актовим записом № 2932, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя В. А. Писанець