Справа № 626/2616/19
Провадження № 3/626/1033/2019
Іменем України
11.12.2019 року м. Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Красноградського ВП ГУНП в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №249219 від 23.11.2019 року, ОСОБА_2 23.11.2019 року о 03год. 20 хв. в с. Піщанка, м. Краснограда по вулиці Тітова, керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, незв'язна мова, від огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав та надав пояснення, в якому вказав, що дійсно 23.11.2019 року близько 03 години 20 хв. в с.Піщанка він керував транспортним засобом ВАЗ-2107, однак алкоголю не вживав. Також послався на численні порушення при оформленні протоколу, вимог інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).
Таким чином, просить провадження стосовно нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до положення ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст.7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Статтею 130 ч.1 КУпАП зазначено: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).
Відповідно до п.6 Розділу І даної інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому згідно з п.7 Розділу І даної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно з п.22 Розділу ІІІ даної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
При цьому відповідно до п.6-8 порядку направлення водіїв для проведення огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
П.8 У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Тобто, відповідно до положень вищезазначених нормативних документів, у разі відмови водія від проходження відповідного огляду, працівники поліції зобов'язані були направити його в заклад охорони здоров'я, де видати відповідне направлення для проходження огляду, і тільки тоді в разі відмови в присутності двох свідків скласти відповідний протокол, а не у відділі поліції.
Однак вимоги даного порядку поліцейськими також виконані не були, оскільки ОСОБА_2 не був направлений поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров'я, а відповідний протокол складено у відділі поліції.
Таким чином суд приходить до висновків, що проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським, який складав протокол і оформлення його результатів, за наведених вище обставин проведено з грубим порушенням ст.266 КУпАП та інструкції, а згідно з ч.5 ст.266 та п.3.22, висновки та огляди щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї статті та Інструкції, вважаються недійсними.
Поряд з цим, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, що і стало визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.
Той факт, що ОСОБА_2 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці його зупинки та не направляли до лікарні, де він повинен був відмовитись від проходження медичного огляду, окрім пояснень самого ОСОБА_2 підтверджується також і даними відеозапису, долученого до справи працівниками поліції.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
В зв'язку з викладеним, коли відмова водія ОСОБА_2 від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння проведена з грубим порушенням процедури її проведення, а саме ст.266 КУпАП та інструкції, у зв'язку з чим справу слід закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ст. 10, ч. 1 ст. 130, ст. 247, ст. 266, ст. 278, ст. 280, ст. 283-285 КпАП України, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_3 (протокол про адміністративне правопорушення Серії БР №249219 від 23.11.2019 року) - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 - повернути останньому.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд.
Суддя Дудченко В.О.