Справа № 629/4339/18
Номер провадження 2/629/1425/19
РIШЕННЯ
10.12.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36430,70 грн., яка складається з 3545,29 грн. - заборгованість за кредитом, 11248,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 19425,80 грн. - заборгованість з пені та комісії, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1710,99 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати в розмірі 1762 грн.
Представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягають, також надала письмові пояснення, заперечення на відзив, виписку по кредитній картці та довідку про строк дії кредитних карток виданих відповідачу.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги позивача не визнав вважаючи їх безпідставними, посилаючись на те, що ніякого кредитного договору він з Приватбанком не підписував. Матеріали справи не містять доказів, що додані до позову витяг з тарифів та витяг з умов розумів він підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також що на момент отримання ним кредитних коштів вони містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, їх розміри і порядок нарахування. Також просив застосувати строки позовної давності.
Судом встановлено, що 20.10.2010 року ОСОБА_1 заповнив та підписав заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк».
Відповідач ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, виявив бажання отримати платіжну кредитну картку «Універсальна». Своїм підписом відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (далі-Договір).
До копії Договору позивач додав копії Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ затверджені наказом від 06.03.2010 року.
Відповідач був ознайомлений 20.10.2010 року і підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначені відповідні тарифи банку.
Тому твердження відповідача про не підписання з Приватбанком кредитного договору, необізнаності про тарифи банку та інше, є безпідставним.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
У підпунктах 1-14 пункту 2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено порядок нарахування і виплати процентів і комісії, порядок погашення боргових зобов'язань. Зокрема, зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.
До договору кредиту згідно ст.1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.ст.526-527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З наданого розрахунку та виписки з карткового рахунку, вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, останній користувалася грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів.
Станом на 17.06.2018 року заборгованість, яку банк просить сягнути з відповідача, становить 36430,70 грн., яка складається з 3545,29 грн. - заборгованість за кредитом, 11248,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 19425,80 грн. - заборгованість з пені та комісії, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1710,99 грн. - штраф (процентна складова).
Щодо посилань представника відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності, то суд в даному випадку бере до уваги правовий висновок, який було зроблено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, зроблено висновок про те, що позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування або пред'явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання в порядку частини другої статті 1050 ЦК України позивач не мав права нараховувати проценти за кредитом, то вимоги про стягнення таких процентів є необґрунтованими.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.
Тобто позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки на момент спливу строку кредитування у позичальника існувала поточна заборгованість, банк мав право пред'явити вимоги про стягнення цієї заборгованості, проте в межах позовної давності.
Довідкою наданою представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» встановлено терміни дії кредитних карток за даним кредитним договором, за яким було надано наступні кредитні картки: №5577212917907795 від 20.10.2010 року з терміном дії до 08/14; №5457082201526899 від 02.04.2013 року з терміном дії до 06/16; №4149437833475419 від 26.08.2014 року з терміном дії до 02/18.
Як вбачається з розрахунків заборгованості по кредиту АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 періодично частково погашав заборгованість по кредиту, останнє зарахування суми погашення по кредиту відбулося 28.07.2017 року на суму 1950 грн., а банк з позовом звернувся 09.08.2018 року, тобто в межах строку позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Отже, враховуючи строк дії останньої кредитної картки та вчинення боржником дій з виконання зобов'язання є таким, що перервало перебіг позовної давності.
Інших розрахунків позивачем та відповідачем під час розгляду справи суду не надано.
Крім цього, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на те, що згідно до наданого банком розрахунку останнє порушення відповідачем обов'язків за умовами договору кредиту відбулося поза межами річного строку до звернення до суду з позовом, з урахуванням того, що відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, у даному випадку у стягненні штрафу необхідно відмовити за спливом річного строку позовної давності, а пеня, яка нараховується при триваючому правопорушенні щомісяця за останні 12 місяців до дня звернення до суду з позовом, з урахуванням відомостей з розрахунку заборгованості, до стягнення підлягає пеня у сумі 1000 грн.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховував відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з порушенням позичальником строку платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позов банку є доведений на суму 3545,29+11248,62+1000=15793,91 грн., а тому позов банку необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.10.2010 року в розмірі 15793 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто три) гривні 91 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 763 (сімсот шістдесят три) гривні 83 копійки.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: поштовий індекс 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, р/ НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя О.А.Ткаченко