Справа № 640/7808/19
н/п 2/953/3501/19
про закриття провадження у справі
"11" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку загального позовного провадження №640/7808/19 (н/п 2/953/3501/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
15.04.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, яка підписана представником позивача - адвокатом Максимовим М.І., в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 72 322, 00 грн.; вартість кошторисної документації на капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1 в сумі 2700 грн., моральну шкоду в сумі 30000 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 07.02.2019 р. по справі відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.
25.07.2019 р. судом ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 640/7808/19, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкод, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
01.11.2019 р. до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2019 року та ухвалою суду від 18.11.2019 р. скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2019 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та почато підготовче провадження у справі.
06.12.2019 р. позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від позову, зазначила, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження їй відомі та зрозумілі, керуючись правом, передбаченим ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач просить прийняти відмову від позову та закрити провадження по справі, скасувати арешт нерухомог майна, яке належить ОСОБА_2 , на яке було накладено арешт з метою забезпечення позовних вимог.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 1 ч.2 ст.49 ЦПК України передбачено, зокрема, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Пунктом 2 ч.2 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать закону та не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, підстав для не прийняття даної заяви судом не встановлено, у заяві позивача зазначено, що їй відомі наслідки відмови від позову, тому суд приймає рішення про прийняття відмови позивача від позову, оскільки заява подана до початку слухання справи по суті, а провадження у даній справі підлягає закриттю.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Крім того, ухвалою суду від 19.04.2019 р. задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому згідно свідоцтва про право власності на житло 2А-98-155143, виданого 03.12.1998 року.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову, оскільки суд приймає відмову ОСОБА_1 від позову та закриває проваджену справі, а тому вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ч.9 ст.158, п.2 ч.2 ст.200, п. 4 ч. 1 ст. 255 , 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - закрити.
Скасувати заходи забезпечення позову у справі №640/7808/19, а саме: заборону ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти дії щодо відчуження 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому згідно свідоцтва про право власності на житло 2А-98-155143, виданого 03.12.1998 року.
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2019.
Суддя Чередник В.Є.