Номер справи 623/3831/19
Номер провадження 2/623/948/2019
іменем України
11 грудня 2019 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі :
головуючого судді Герцова О.М.,
за участю секретаря Рзаєвої І.С.
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Бойко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свій позов позивачка мотивує тим, що з ОСОБА_2 вона перебувала у цивільному шлюбі. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 .
Позивачка повідомила, що підставою для звернення до суду стало ухилення батька від виконання своїх обов'язків, а саме те, що відповідач взагалі не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, він не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток. ОСОБА_2 не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Підсумовуючи викладене, позивачка просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої сина ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, відповідач не надав відзиву.
Зазначене свідчить, що відповідач ОСОБА_2 не бажає з'являтися в судові засідання та не цікавиться розглядом справи.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно п.п.15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
У судовому засіданні було встановлено та доведено належними доказами, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.8).
Старшим державним виконавцем Дунь Ю.Ю. надано розрахунок заборгованості по стягненню аліментів де вказана сума боргу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , що станом на 10.09.2019 року складає 9787,52 гривень.(а.с.14)
12 листопада 2019 року заступником Ізюмського міського голови з гуманітарних питань Мацокіним В. надано висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.(а.с.28)
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Факт ухилення відповідача від виконання свого батьківського обов'язку відносно свого неповнолітнього сина, його негативний вплив на його фізичний розвиток, відсутність інтересу до його внутрішнього світу, а також не створення умов для отримання ним освіти повністю знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
А зібраних по справі доказів, щодо підтвердження неправомірних дій позивачки, які пов'язані зі створенням перешкод у спілкуванні батька з малолітнім сином в ході судового розгляду не знайдено.
Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, судом встановлено, що відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по відношення до своєї малолітньої дитини - ОСОБА_4 за відсутності будь-яких об'єктивних та доведених перешкод не бачиться та не спілкується з сином, не приймає участі у його вихованні, навчанні, розвитку та утриманні, не цікавиться успіхами та здоров'ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток дитини, про її харчування, лікування та освіту, не надає належної матеріальної допомоги та моральної підтримки, відтак, свідомо ухиляється від виховання дитини та нехтує своїми батьківськими обов'язками.
Доказів зворотнього суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.
Натомість, в судовому засіданні встановлено, що позивачка має позитивні характеризуючи дані, сумлінно виконує обов'язки по вихованню дитини, піклуванню про її здоров'я, створенню їй всіх необхідних умов для нормального фізичного, духовного і морального розвитку, навчання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою захисту інтересів малолітньої дитини задовольнити заявлені позовні вимоги та позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини, оскільки встановлені судом обставини є достатніми для виправдання його застосування як крайнього заходу втручання в сімейне життя.
З врахуванням викладеного, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, а позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с.2), суд вважає необхідним у виконання вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. 60 ЦК України, п.2 ч.1 ст. 164, ст. ст. 165, 166, 180-182, 191 СК України, ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, 280-283, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ізюмському міськрайонну відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести відомості про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 228 від 20 грудня 2017 року в графу відомості про батька.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити відповідачу у справі зміст статті 169 СК України, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.М.Герцов