621/209/18
1-кп/621/29/19
11 грудня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016220300000770 за обвинуваченням ОСОБА_5 у злочині, передбаченому частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта №12016220300000770 від 30.01.2018 ОСОБА_5 обвинувачується в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, за наступних обставин:
24 червня 2016 року близько 23:00 години в с. Таранівка Зміївського району Харківської області ОСОБА_5 перебував поблизу магазину "Світанок", розташованого по вул. Харківській, де в цей час знаходився ОСОБА_4 .
В той же день та час між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел на завдання тілесних ушкоджень. Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_5 умисно наніс один удар в область голови ОСОБА_4 в результаті чого останній втратив рівновагу та впав на землю, де ОСОБА_5 наніс не менше трьох ударів обутими ногами в область правої ноги ОСОБА_4 , чим завдав останньому тілесне ушкодження у вигляді закритих гвинтоподібних і косих переломів нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням відламків, що є тілесним ушкодженням середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Почувши галас та сварку останніх на подвір'я вийшли працівники та відвідувачі магазину, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 .
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_6 заявила клопотання, яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_5 , про проведення комісійної судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_4 , на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) Які тілесні ушкодження малися у ОСОБА_4 станом на 24.06.2016, який їх механізм утворення, характер, час спричинення (виникнення), хронологія (послідовність) виникнення, ступінь тяжкості та локалізація? 2) Чим могли бути спричинені дані тілесні ушкодження? Чи можливо по наявним ушкодженням дати загальну характеристику травмуючого предмету? 3) Якою стороною свого тулуба був повернутий потерпілий ОСОБА_4 до травмуючого предмету? 4) У якому положенні - стоячи чи лежачи знаходився потерпілий під час отримання тілесних ушкоджень? Який механізм утворення закритого гвинтоподібного та косого перелому нижньої третини обох кісток правої ноги і правої гомілки зі зміщенням у потерпілого? 5) Чи утворився гвинтоподібний перелом внаслідок удару чи внаслідок прикладання сил (скручування) вздовж кінцівки? 6) Чи могли встановлені тілесні ушкодження ОСОБА_4 виникнути при падінні з висоти власного росту як з наданим йому прискоренням, так і без надання прискорення? 7) Чи могли тілесні ушкодження утворитися у ОСОБА_4 при падінні ним з висоти власного зросту після надання йому прискорення в результаті поштовху (удару)? 8) Чи підтверджуються об'єктивними медичними даними висновки судово-медичних експертиз відносно характеру, механізму і ступені тяжкості тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_4 .?
Проведення комісійної судово-медичної експертизи просила доручити КЗОЗ "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи".
На обґрунтування клопотання зазначила, що одним із доказів, наданих стороною обвинувачення, є висновки судово-медичних експертиз, де експерт ОСОБА_7 посилається на: карту стаціонарного хворого ОСОБА_4 , без посилання "копія"; висновок лікаря-рентгенолога Зміївської ЦРЛ; рентгенівські знімки ОСОБА_4 , а також є посилання про неявку потерпілого для проведення експертизи.
Водночас, до суду та стороні захисту оригіналів вказаних документів не надано, а за їх відсутності неможливо перевірити достовірність висновку судово-медичного експерта.
Сам же механізм виникнення гвинтоподібного перелому, на думку захисника, суперечить, як показанням потерпілого так і висновку судово-медичного експерта, оскільки різкий поворот тіла за повздовжньою віссю при фіксованій стопі або передпліччі спричиняє гвинтоподібний перелом відповідно до підручнику "Загальна хірургія з клінічною психологією". Також вказаний механізм не був описаний ні потерпілим ні у висновку експерта.
На думку захисника висновок експерта щодо механізму виникнення тілесних ушкоджень, а відповідно, і щодо ступеню тяжкості, викликає обґрунтовані сумніви.
Також експертом не надано обґрунтування щодо висновку про неможливість отримання вказаних пошкоджень під час падіння з висоти власного росту, хоча у медична література згадує подібні приклади. У висновку загалом відсутні відповіді на питання, що мають значення для судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання захисника.
Представник сторони обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 проти клопотання заперечував мотивуючи його безпідставністю.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного:
Відповідно до частини 1, п. 2 частини 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Відповідно до статті 332 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Під час досудового розслідування були отримані висновок судово-медичної експертизи №21-Зм/17 від 23.02.2017, а також висновок додаткової судово-медичної експертизи № 27-Зм/17, у яких містяться відповіді на комплекс питань, що стосуються наявності у потерпілого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, іх локалізації, характеру, механізму і давності отримання, ступеня тяжкості (т. 2 а. п. 175, 176, 181-182).
Під час судового розгляду був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_7 , який надав роз'яснення щодо зазначених вище висновків експертиз, зокрема застосованих методик дослідження.
Зі змісту клопотання, а також доводів захисника на підтримку клопотання, не вбачається наявності підстав для призначення комісійної додаткової або повторної судово-медичної експертизи, передбачених статтями 242, 332 Кримінального процесуального кодексу України.
Доводи щодо відсутності в матеріалах провадження оригіналів документів, які досліджувалися експертом, через що неможливо перевірити достовірність висновків судових експертиз, лише вказують на обсяг доказів, наданих стороною обвинувачення, але не дозволяють суду дати оцінку висновкам експертизи на предмет їх достовірності на стадії судового розгляду, оскільки ці висновки експертиз мають бути оцінені в сукупності з іншими доказами під час ухвалення судового рішення, яким буде закінчено судовий розгляд.
При цьому, сторона захисту не позбавлена права вимагати дослідження в суді доказів, які місять відомості щодо предмета доказування.
За таких обставин, належить відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про проведення комісійної судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 332, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , яке підтримане в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 , про проведення комісійної судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_4 .
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1