Справа№ 621/3481/19
Провадження№ 2/621/1261/19
іменем України
11 грудня 2019 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви заступника прокурора Харківської області, яка подана в інтересах держави в особі позивачів:
Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси»
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації,
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки, -
Заступник прокурора Харківської області Анушкевич В. звернувся до суду з вказаним позовом з наступними вимогами:
1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.11.2018 № 8115-СГ про надання дозволу громадянинові ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
2) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.01.2018 № 243-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та передачі у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га, в тому числі сіножаті площею 2 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0845 для ведення особистого селянського господарства;
3) Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0845 від 07.02.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражею І.П за № 190 про продаж земельної ділянки;
4) Витребувати у громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0845 площею 2 га у відання держави в особі НПП;
5) Залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації;
6) Судові витрати покласти на відповідачів.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті175 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до частини 5 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (щодо представництва інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави).
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Цивільні процесуальні права прокурора як особи, якій надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, визначені в статті 56 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Системний аналіз наведених приписів статті 56 Цивільного процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє констатувати, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Враховуючи наведені положення частини 5 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, з якими узгоджуються положення частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», саме прокурор в заяві має обґрунтувати наявність підстав для представництва.
В порушення частини 5 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, прокурором не зазначені підстави для його звернення до суду в інтересах держави в якості позивача, відповідні обґрунтування наявність підстав для представництва також не наведені.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України має наслідком застосування положень цього Кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.
Зазнаючи викладене, слід врахувати правову позицію Великої палати Верховного суду, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц наступного змісту.
При цьому колегіальний орган Верховного Суду зауважив, що:
- відповідно до п. 2 Рекомендацій Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в том, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права;
- Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
Як вбачається з позову, поданого прокурором, останній зазначає, що він звертається до суду в інтересах держави як позивач. Разом з тим, за змістом вказаного позову прокурор одночасно вказує, що він діє в інтересах держави в особі чотирьох позивачів - відповідних суб'єктів владних повноважень.
Стаття 56 Цивільного процесуального кодексу України та положення Закону України «Про прокуратуру» не передбачають одночасний статус позивача і у прокурора і у органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, в інтересах якого поданий позов.
В порушення приписів пункту 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, прокурором не додано доказів на підтвердження попереднього звернення до відповідних суб'єктів владних повноважень, як того вимагає частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Наявність повідомлення заступника прокурора області від 27.11.2019 (в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»), доданого до позовної заяви в якості додатку, із якого вбачається, що прокурором повідомлено позивачів (в інтересах яких подано позов) про подання позовної заяви до відповідачів, суд не може брати до уваги як належний доказ, оскільки таке повідомлення не містить відмітки про фактичне його отримання, або отримання такого повідомлення іншим шляхом.
Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши прокурору час для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись статтями 175, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву заступника прокурора Харківської області, поданої в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути наведені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позову, оформленого з урахуванням вимог статті175 Цивільного процесуального кодексу України.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: В.В. Шахова