Справа № 953/17215/19
н/п 2/953/2868/19
11 грудня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Савицькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача, в якому він просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 квітня 2011 року Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №297, посилаючись на те, що спільне життя у них не склалося через різні інтереси, погляди на життя, права та обов'язки подружжя. Позивач зазначає, що шлюбно-сімейні відносини між ними поступово погіршувалися, на даний час відносини припинені через втрату почуття поваги та любові. Останній час сторони спільного господарства та бюджету не ведуть, проживають окремо. Позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно та поновлена бути не може, збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Майновий спір між сторонами відсутній.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2019 року було відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.
Згідно ухвали суду від 23.10.2019 року по даній цивільній справі підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлена завчасно належним чином про час та місце розгляду справи, у своїй заяві просила суд розглядати справу за її відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судові повістки надсилались на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, та поверталися у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до ст. 130 ч.9 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Відповідно до ст. 131 ч.1 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, та виклик до суду, але вони результатів не дали.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином завчасно повідомлений про дату, місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 30.04.2011 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, який зареєстрований 30 квітня 2011 року Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №297. (а.с.6). Від шлюбу подружжя мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 7) Майнового спору, на час розгляду справи, між сторонами не має. Спільного господарства та бюджету позивач з відповідачем не ведуть, мешкають окремо. Їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Крім того, суд після розірвання шлюбу в рішенні суду зазначає про залишення відповідачу прізвища « ОСОБА_2 ».
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Керуючись ст.ст. 12,13,141,263-265 ЦПК України, в силу ст. ст. 24,56,110,112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 квітня 2011 року Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №297.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище - « ОСОБА_2 ».
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: Я. В. Губська