Справа № 638/6294/19
Провадження № 1-кп/638/1200/19
11.12.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
з участю потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
з участю представників потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
з участю обвинуваченої - ОСОБА_8
з участю захисника обвинуваченої - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12018220000000710 від 07.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 Кримінального кодексу України, -
26 квітня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12018220000000710 від 07.07.2018 року за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 Кримінального кодексу України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заявив клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 наразі хворіє на ряд захворювань та спочатку знаходилася на лікуванні в Дергачівській центральній районній лікарні Харківської області, а потім на лікуванні у Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної допомоги, при цьому на лікування потрібні кошти. Крім того, після закінчення судового засідання на обвинувачену було здійснено напад, нанесено тілесні ушкодження, у зв'язку з чим до обвинуваченої застосовано заходи безпеки так як встановлено факт існування реальної загрози для життя та здоров'я обвинуваченої. З посиланням на практику ЄСПЛ, листи вищих спеціалізованих судів захисник зауважив, що тяжкість обвинувачення не може бути сама по собі виправданням тривалих періодів тримання під вартою, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані. Враховуючи бажання добровільно виконувати обов'язки, покладені на ОСОБА_8 ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.10.2018 року, просить суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням визначених судом обов'язків, сплачену заставу повернути заставодавцю.
Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала клопотання захисника ОСОБА_9 , просила суд його задовольнити та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Потерпілі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 , просили суд відмовити у його задоволенні, оскільки відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді застави, а не тримання під вартою, як наголошує захисник. 03.10.2019 року у судовому засіданні встановлено факт ухилення ОСОБА_8 від суду та прийнято рішення про її привід до суду. ОСОБА_8 затягує розгляд кримінального провадження, так як і затягувала проведення досудового розслідування. Водночас потерпілими заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, оскільки обвинувачена ОСОБА_8 свої процесуальні обов'язки не виконує, переховується від суду, ігнорує виклики до суду та навмисне затягує розгляд справи по суті, перешкоджає суду здійснення правосуддя, а тому обраний запобіжний захід є недієвим та таким, що не забезпечує її належну процесуальну поведінку. Існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому просять суд змінити запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні також заявлено клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що на час обрання Харківським апеляційним судом запобіжного заходу ОСОБА_8 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України, що суттєво впливає на суспільну небезпеку вчиненого нею діяння, виникла необхідність у зміні запобіжного заходу на тримання під вартою без права внесення застави. Ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати на даний час. Так, ОСОБА_10 під час досудового розслідування не з'являлась до слідчого СУ ГУНП в Харківській області для проведення процесуальних дій, також ОСОБА_8 не з'явилась у підготовчі судові засідання 16.09.2019 року та 03.10.2019 року без поважних причин, у зв'язку з чим застосовано привід. Вказане свідчить про порушення ОСОБА_8 вимог ст. 28 КПК України, що унеможливлює розгляд кримінального провадження у розумні строки. Знаходячись на свободі, ОСОБА_8 може незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілих, свідків, експертів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, адже вона і надалі має змогу керувати транспортними засобами. Вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не зменшилися, а лише посилилися та виникли нові обставини, які дають підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на неї обов'язків. Також ОСОБА_8 спричинила значну моральну та матеріальну шкоду потерпілим, яка на теперішній час не відшкодована, запобігти наведеним ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Просить суд клопотання задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2018 року клопотання слідчого задоволено, застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) в межах строку досудового розслідування на 56 (п'ятдесят шість) днів - до 06 вересня 2018 року включно, без визначення застави.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018 року ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2018 року про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, в межах строків досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної за ч.2 ст.286 КК України залишено без змін.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2018 року клопотання слідчого задоволено, продовжено підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 25 листопада 2018 року включно, без визначення застави.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.10.2018 року апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 задоволено частково, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2018 року про продовження підозрюваній ОСОБА_8 строку тримання під вартою скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 задоволено частково, продовжено підозрюваній ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 25.11.2018 року включно та визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 528600 гривень, яка підлягає внесенню на рахунок Харківського апеляційного суду (р/р 37314050085314, код МФО 820172, код ЄДРПОУ 42261368, банк отримувача: Державна казначейська служба України), у разі внесення застави підозрювану ОСОБА_8 з-під варти звільнити, поклавши на неї обов'язки передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Тобто, на теперішній час, відносно ОСОБА_8 діє запобіжний захід у вигляді застави, оскільки сума застави внесена на депозитний рахунок суду.
Керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи, що суду не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу ні стороною захисту, ні стороною обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, одночасно як і застосування більш тяжкого запобіжного заходу, як тримання під вартою без визначення застави не буде у даному випадку співрозмірним фактам, встановленим у судовому засіданні.
Враховуючи дані про особу, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення-злочину (частина 2 статті 286 Кримінального кодексу України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми роківз позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; а також у вчиненні кримінального правопорушення-злочину невеликої тяжкості (частина 1 статті 135 Кримінального кодексу України), санкція якого передбачає альтернативність покарання (обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк), суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу є жодним чином не обґрунтованим, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Судом враховано доводи сторони обвинувачення та потерпілих щодо невиконання обвинуваченою процесуального обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме нез'явлення у судові засідання 16.09.2019 року та 03.10.2019 року та з цього приводу суд зазначає наступне.
Так, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.09.2019 року клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про вжиття заходів безпеки задоволено частково та застосовано заходи безпеки до обвинуваченої ОСОБА_8 на час судового розгляду кримінального провадження №12018220000000710 від 07.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 Кримінального кодексу України та забезпечено її особисту охорону під час перебування в судових засіданнях в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, а також під час слідування для участі в судових засіданнях та в зворотному напрямку, а також за визначеним її місцем перебування цілодобово. При цьому, судом вказано, що події, які відбулися після судового засідання, що мало місце 24.07.2019 року, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза для життя та здоров'я обвинуваченої у зв'язку з її участю у розгляді даного кримінального провадження, а тому вона має право на забезпечення безпеки.
Таким чином, твердження захисника обвинуваченої про те, що у зв'язку з існуванням реальної загрози для свого життя та здоров'я обвинувачена і не з'явилася у судове засідання, призначене на 16.09.2019 року та під час якого і вирішено питання про застосування відносно неї заходів безпеки, мають право на існування та прийняті судом до уваги.
Щодо наступної дати, на яку посилається і прокурор, і потерпілі та їх представники, а саме 03.10.2019 року, то дійсно судом встановлено факт неявки обвинуваченої в судове засідання та неповідомлення її про причини неявки суду, та ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року оформлено привід у відношенні ОСОБА_8 .
Проте, нез'явлення один раз до суду без поважних причин та неповідомлення суд про таку неявку судом не може бути розцінене як єдина підстава для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняткового, найсуровішого запобіжного заходу, що застосовується лише в разі неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Незважаючи на важкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - статтею 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудної.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде суперечити п.п. «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, та хоча він і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, останнє на даний час не є доведеним.
Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
У відповідності до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Таким чином, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали справи, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин та враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді застави на більш м'який чи на більш суворий на теперішній час не вбачається.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 зазначив, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд.
Потерпілі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора та не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечував проти призначення судового розгляду кримінального провадження та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, мотивуючи його тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки не містить зрозумілого та конкретного обвинувачення, а також обвинувальний акт містить посилання на докази, що є неприпустимим.
Обвинувачена ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника про повернення обвинувального акту прокурору, просила суд його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Так, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам статті 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
При цьому слід враховувати, що відповідно до частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а згідно частини 1 статті 11 Кримінального кодексу України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити : 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Для суду обвинувальний акт є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 КПК).
Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, адже на даній стадії, тобто на стадії підготовчого провадження, суд не може вдаватися до аналізу деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення-злочину.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачена, її захисник, потерпілі, їх представники, прокурор, свідки.
Вирішуючи питання щодо кола осіб у учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст. 22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку.
З урахуванням викладеної думки суду, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.
Сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень ст. 350 КПК України.
Окрім того, згідно з частиною 1 статті 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до частини 2 статті 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи, що відповідно до статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити Шевченківському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Роз'яснити обвинуваченій, що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.165-1 КПК України 1960 р., ст.ст.314-316, 331, 334, 369, КПК України,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій - відмовити.
У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_12 - ОСОБА_7 про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій - відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 Кримінального кодексу України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 грудня 2019 року о 11 годині 00 хвилин.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинувачену, її захисника, потерпілих, їх представників, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.
Доручити Шевченківському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області відповідно до статті 9 Закону України «Про пробацію», підготувати досудову доповідь та подати протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали до Дзержинського районного суду м. Харкова у відношенні обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, українки, вдови, приватного підприємця, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 Кримінального кодексу України.
Роз'яснити обвинуваченій, що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Копію ухвали надіслати начальнику органу пробації для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: