Справа № 617/1869/18
Провадження № 2/617/170/19
17 вересня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Глоби М.М.,
при секретарі судового засідання - Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат,
Т.в.о. начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба ( далі - університет) звернувсь до суду із вказаним позовом. На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу на факультеті з 26 серпня 2015 року по 29 серпня 2017 року на посаді курсанта. 29 серпня 2017 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі т.в.о. начальника університету та відповідачем був достроково розірвано. Відповідач відрахований з числа курсантів наказом начальника університету від 28 серпня 2017 року № 190. Сума витрат пов'язана з утримання курсанта ОСОБА_1 за період його навчання по день виключення складає 234 138грн. 45 коп., яку він добровільно не погасив. Просив стягнути з відповідача на користь університету вказану суму заборгованості та сплачений судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. Надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу університеті з 26 серпня 2015 року по 29 серпня 2017 року на посаді курсанта, відповідно до копії Контракту про проходження військової служби (навчання), який був укладений 26 серпня 2015 року (а.с.6).
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, окрім іншого на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування ( п.17 ч.1 ст. 4 КАС України).
За змістом пункту 2 частини другої статті 19 КАС України спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
У «Порядку відшкодування курмантами та особами офіцерського складу втрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» - визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Мінобороні, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
28 серпня 2017 року Контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника університету та ОСОБА_1 був достроково розірвано у зв'язку із небажанням продовжувати навчання та останній відрахований з числа курсантів наказом начальника університету від 28 серпня 2017 року № 190 (а.с.7).
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикцію спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби, як адміністративно-правові.
З урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому суд закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд вважає необхідними повернути з державного бюджету Харківському національному університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба 3 512 грн. 07 коп. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,12, 247, 255, 258, 260 ЦПК України, суд -
Провадження по справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат - закрити.
Роз'яснити позивачу, що він може звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Повернути з державного бюджету Харківському національному університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба 3 512 (три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 07 коп. сплаченого судового збору (платіжне доручення № 2844 від 05 жовтня 2018 року).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
У разі набрання ухвалою законної сили, її копію разом із оригіналом платіжного доручення № 2844 від 05 жовтня 2018 року видати позивачу по справі - Харківському національному університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.
Головуючий суддя -