Справа № 565/1783/19
Провадження № 2/565/568/19
09 грудня 2019 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням
суддіДемчини Т.Ю.
з участю секретаря судового засіданняКовальчук В.С.,
відповідачаОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому заявила вимоги розірвати укладений між сторонами шлюб; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини його щомісячного заробітку, а також аліменти на її утримання як матері, з якою проживає дитина з інвалідністю віком до шести років, у розмірі 1/4 частини його щомісячного заробітку. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що сторони перебувають у шлюбі, від шлюбу мають сина, на даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть, між ними відсутнє взаєморозуміння, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, дитина має інвалідність та потребує коштів на лікування, а позивач позбавлена можливості працювати у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною-інвалідом, у зв'язку з чим потребує коштів на утримання.
Ухвалою суду від 09.12.2019 позов ОСОБА_2 в частині вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України залишено без розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини щомісячного заробітку підтримала в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 визнав вимогу про розірвання шлюбу, а також частково - вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін у розмірі 28/100 частини його щомісячного заробітку. Свою позицію обґрунтовує тим, що у нього на утриманні перебувають також непрацездатні батьки-пенсіонери, які мають незадовільний стан здоров'я.
В судовому засіданні відповідач підтримав викладені у відзиві на позов доводи та просив суд задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з нього аліменти на утримання дитини сторін у розмірі 28/100 його щомісячного заробітку.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Судом встановлено, що сторони з 23 серпня 2016 року перебувають у шлюбі, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Кузнецовським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
У шлюбі народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.03.2017 Рівненським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
З пояснень відповідача судом встановлено і ніким не оспорюється, що на момент розгляду справи сторони проживають окремо, а неповнолітній син сторін проживає разом з матір'ю.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Оскільки позивач просить позов задовольнити, розірвавши шлюб, вказує на неможливість його збереження, а відповідач вимогу про розірвання шлюбу визнає, суд прийшов до висновку, що шлюб необхідно розірвати, оскільки із змісту позову та пояснень відповідача вбачається, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом, згідно з медичною довідкою від 25.06.2019 страждає на хронічний гіпотиреоз важкої форми з синдромом затримки психомовного розвитку. Як вбачається з індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда ОСОБА_3 , він потребує відновної терапії, санаторно-курортного лікування, систематичного медичного спостереження, психолого-педагогічної реабілітації, лікувальний масаж. Вказані заходи, необхідність здійснення яких зумовлена станом здоров'я дитини, об'єктивно потребують матеріальних витрат.
Суд враховує також матеріальний стан відповідача, який, як вбачається з довідки ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» № 4079 від 18.11.2019 працює у вказаному підприємстві та за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року має нараховану заробітну плату у розмірі 252259,65 грн.
Як вбачається з медичних довідок Вараського центру первинної медичної допомоги №№ 494, 495 від 08.11.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 03.04.1984 є батьками відповідача, мають хронічні захворювання та потребують постійного прийому ліків.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що його батьки, яких він також зобов'язаний утримувати, потребують матеріальних витрат на лікування. Разом з тим, суд враховує, що батьки ОСОБА_1 отримують пенсію, він має рідного брата, який також зобов'язаний приймати участь у їх утриманні, а заробіток відповідача є достатнім для виконання передбачених СК України обов'язків як щодо дитини, так і щодо батьків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність і достатність визначення аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін, що підлягатимуть стягненню з її батька, у розмірі 1/3 частини його щомісячного заробітку.
Відповідно до ст.191 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом починаючи з дня пред'явлення позову. Відповідно до ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.24, 110-112, 180-184 СК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 ), який зареєстрований 23 серпня 2016 року Кузнецовським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 161 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище „ ОСОБА_2 ".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Повний текст рішення буде складено до 19 грудня 2019 року.
Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина