Справа № 560/294/19
Провадження №1-кс/949/400/19
06 грудня 2019 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого від 03 грудня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання,
ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 03 грудня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання, яку просить скасувати та зобов'язати слідчого провести слідчі дії згідно його клопотання від 02 грудня 2019 року.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 КК України - порушення правил безпеки руху по обставинах ДТП, що відбулося 5 січня 2018 року. Об'єктивно, при зіткненні двох транспортних засобів обидва учасники є зацікавленими особами. Як з огляду на кримінальну, так і з огляду на цивільно-правову відповідальність. При цьому, підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ґрунтується винятково на непослідовних показаннях лише одного учасника ДТП, який завчасно та без передбачених законом підстав був визнаний потерпілим (ще до проведення слідчого експерименту із вказаною особою та призначення й проведення відповідної експертизи). Важливою умовою проведення слідчого експерименту є його проведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбулася досліджувана дія чи подія. Не зважаючи на те, що ДТП відбулося 5 січня 2018 року (зима) близько 22 год. (темна пори доби). Слідчий провів експеримент 7 травня 2019 року близько 14 год., тобто без наближення до умов, в яких відбулося ДТП. До того ж, в ході досудового розслідування не були допитані очевидці вказаного ДТП - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (на якого, як очевидця ДТП, вказують ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ). Відповідно покази вказаних очевидців не були враховані при призначенні та проведенні експертизи щодо механізму ДТП. 2 грудня 2019 року стороною захисту було подано клопотання про проведення слідчих дій, а саме проведення допиту у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та з врахуванням показань очевидців вирішити питання про призначення повторної експертизи щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертних міністерства юстиції України. Постановою від 3 грудня 2019 року слідчий відмовив у задоволенні клопотання. Зважаючи на те, що клопотання від 2 грудня 2019 року було подане з метою з'ясування обставин, які підлягали і підлягають дослідженню у кримінальному процесі, то відмова слідчого у його задоволенні є незаконною та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задоволити з викладених у скарзі підстав.
Слідчий СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд скарги без його участі та в задоволенні якої просить відмовити.
При цьому, у своїй заяві слідчий зазначив, що протягом всього періоду здійснення досудового розслідування у підозрюваного неодноразово була можливість як заявити клопотання про проведення слідчих дій, так і самому безпосередньо на них з'явитись, що з боку останнього зроблено не було. Свідок ОСОБА_10 викликався до органу досудового розслідування, однак жодних показів не надав, хоча мав таку можливість. Щодо ОСОБА_6 , то прізвище останнього взагалі не фігурувало в матеріалах досудового розслідування, а з'явилось тільки під час подання стороною захисту клопотання, що ставить під сумнів правдивість показів даної особи, в разі їх отримання. На думку органу досудового розслідування, заявлення клопотань та скарг з боку сторони захисту після здійснення відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України, є свідомим та спрямованим на затягування як процесу ознайомлення із самими матеріалами, отриманням обвинувального акту та реєстру, так і початку судового розгляду.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволені клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Положеннями ст. 307 КПК України встановлено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12018180110000026, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У ході здійснення досудового розслідування, 15 липня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
02 грудня 2019 року підозрюваним ОСОБА_4 слідчому СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 направлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та з врахуванням їхніх показань вирішити питання про призначення повторної експертизи щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Слідчими органами про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).
03 грудня 2019 року постановою начальника СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 від 02 грудня 2019 року відмовлено.
Постанова начальника СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 03 грудня 2019 року мотивована тим, що статтею 220 КПК України регламентується питання розгляду клопотань під час здійснення досудового розслідування. Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. У той же час частиною 3 цієї ж статті визначено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Тобто, проведення слідчих дій можливе під час проведення досудового розслідування, а на даний час у кримінальному провадженні №12018180110000026, 27 вересня 2019 року здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження, що, відповідно, унеможливлює проведення слідчих дій.
Крім того, у постанові зазначено, що 14 листопада 2018 року ОСОБА_7 було допитано в якості свідка, в ході проведення якого останній відмовився від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України. Також під час проведення допитів потерпілих у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , останні під час своїх показань не вказували на особу ОСОБА_6 , а тому доцільність проведення допиту останнього в якості свідка відсутня.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом та при здійсненні своїх повноважень, слідчий, відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Як вбачається зі змісту постанови слідчого від 03 грудня 2019 року, свідок ОСОБА_7 від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України, що підтверджується наданою слідчим копією протоколу допиту свідка від 14 листопада 2018 року в якому ОСОБА_7 власноручно здійснив запис про те, що від будь-яких пояснень відмовляється та бажає скористатися ст. 63 Конституції України, що підтвердив своїм підписом.
Отже, подані в судовому засіданні захисником ОСОБА_3 пояснення ОСОБА_7 від 15 листопада 2019 року про те, що незважаючи на те, що він може і бажає дати показання про відомі йому обставини ДТП й за необхідності прийняти участь в інших слідчих діях, однак до сих під слідчим або судом він не допитувався та не приймав участі в інших слідчих діях, не відповідають дійсним обставинам справи та вводять суд в оману.
При цьому такі ж пояснення ОСОБА_6 , які також подані захисником ОСОБА_3 в судовому засіданні, теж не можуть розцінюватися як достовірні, оскільки як встановлено в ході розгляду даної скарги, про вказану особу не було відомо та не ініціювалося стороною захисту про проведення слідчої дії - допиту такої особи в якості свідка, у відповідності до ч. 3 ст. 93 КПК України, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018180110000026 від 12 січня 2018 року, яке на день розгляду скарги є завершеним.
Факт отримання повідомлення про завершення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180110000026 від 12 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з одночасним повідомленням про право на доступ до матеріалів досудового розслідування підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні під час розгляду 29 листопада 2019 року клопотання начальника СВ Дубровицького ВП ОСОБА_5 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, про що також вказав і в своїх письмових запереченнях, які долучив у судовому засіданні до матеріалів вказаного клопотання.
Досудове розслідування це діяльність відповідних органів держави зі збирання (гласними та негласними методами) і фіксації фактичних даних про обставини кримінального правопорушення та встановлення осіб, які його вчинили.
Отже, досудове розслідування є однією з основних стадій кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюється у передбаченому законом порядку шляхом провадження слідчих, негласних слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 3 КПК України).
Статтею 220 КПК України встановлені межі розгляду клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, яка чітко передбачає, що такий розгляд має відбуватися лише під час досудового розслідування.
Форми закінчення досудового розслідування внормовані главою 24 КПК України і до них за змістом ст. 283 КПК України відносяться: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Таким чином, однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).
Як випливає з наведеної норми, зверненню до суду з обвинувальним актом передує прийняття слідчим (прокурором) рішення про завершення досудового розслідування, яке є прерогативою сторони обвинувачення, оскільки саме вона розпочинає і здійснює досудове розслідування.
Крім того, ухвалою слідчого судді від 29 листопада 2019 року стороні захисту, а саме підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_3 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №12018180110000026 від 12 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України до 16 год. 06 грудня 2019 року.
За змістом ст. ст. 36, 38 КПК України саме прокурор і слідчий уповноважені починати досудове розслідування, здійснювати і закінчувати його і є самостійними у своїй процесуальній діяльності, безпідставне втручання в яку забороняється.
Отже, на підставі викладеного слідчий суддя рахує, що подання клопотання стороною захисту у порядку ст. 220 КПК України після прийняття рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування було б таким, що не ґрунтується на законі, оскільки проведення слідчих дій в ході досудового розслідування, у даному випадку допит свідків та призначення експертизи можливе лише до його завершення.
Між тим встановлено, що 27 вересня 2019 року прокурором було прийнято рішення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12018180110000026 від 12 січня 2018 року, тоді як відповідне клопотання сторони захисту надійшло 02 грудня 2019 року.
Частиною 8 ст. 223 КПК України передбачено, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Таким чином, право сторони захисту на подання клопотання про допит свідків та призначення експертизи жодним чином не звужується, оскільки статтею 333 КПК України передбачено право сторін кримінального провадження подавати клопотання під час судового провадження про проведення певних слідчих дій.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає в рішенні слідчого про відмову у задоволенні клопотання порушень закону та прав підозрюваного, що виключає ухвалення рішення на користь доводів скарги.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого від 03 грудня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду: ОСОБА_1