вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" грудня 2019 р. Справа № 911/2425/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", 04108, місто Київ, Подільський район, проспект Свободи, будинок 2 Г, літера А
до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації, 08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок 48
про стягнення 549 606,06 грн 3% річних та інфляційних втрат
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від позивача: Осадчий В.М. (свідоцтво ЧЦ №000326 від 30.11.2018, дов. №225 від 29.12.2018);
від відповідача: Євтушенко С.М. (дов. № 01-05/117 від 04.02.2019).
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулось до господарського суду з позовом до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації про стягнення інфляційних втрат в розмірі 283 263,26 грн та 3% річних в розмірі 266 342,80 грн, що разом складає 549 606,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань із відшкодування витрат, надані позивачем за житлово-комунальні послуги громадянам, які потребують надання субсидій, за рахунок субвенцій з державного бюджету за 2018 рік.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
28 жовтня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Управління зазначає, що ним було дотримано всіх норми законодавства та термінів розрахунку з позивачем за надані послуги з газопостачання пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, оскільки кошти перераховувались на рахунок постачальника протягом двох операційних днів з дня їх надходження на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства для здійснення відповідних видатків, що підтверджується виписками про надходження коштів і платіжними дорученнями.
Користуючись правом передбаченим статтею 166 Господарського процесуального кодексу України позивачем подано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення щодо відхилення заперечень наведених відповідачем у своєму відзиві.
Ухвалою суду від 14.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2019.
У судовому засіданні 09.12.2019 керуючись статтею 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (Виконавець) та Управлінням соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації (Платник) укладено Договір про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок суювенцій з державного бюджету № 3 від 02.01.2018 (надалі - Договір) предметом якого є взаємне співробітництво між сторонами в частині проведення пільгових нарахувань за надані населенню послуги із споживання природного газу та фінансування цих пільг (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.4.1 Договору Виконавець зобов'язується здійснювати пільгове надання житлово-комунальних послуг громадянам, які мають право на відповідні пільги, а платник в свою чергу зобов'язується своєчасно та в повному розмірі перераховувати Виконавцю кошти для компенсації витрат по наданню послуг пільговим категоріям громадян.
Розділом 3 Договору визначені положення щодо порядку розрахунків, так Виконавець щомісяця до 7 робочого дня наступного за звітним, подає Платнику наступні документи:
- на паперових та електронних носіях форму 2-Пільга "Розрахунки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян", з підписами уповноважених осіб та печаткою Виконавця. Формат форми визначається виключно нормативними документами Міністерства соціальної політики України;
- на паперових носіях форму 3-Пільга "Акти звіряння розрахунків" з підписами уповноважених осіб та печаткою Виконавця. Формат форми визначається виключно нормативними документами Міністерства праці та соціальної політики України;
- на паперових носіях форму 3-Субсидія "Акт звіряння розрахунків" з підписами уповноважених осіб та печаткою Виконавця. Формат форми визначається виключно нормативними документами Міністерства соціальної політики України (пункт 3.1 Договору).
Платник щомісяця на протязі 3-х робочих днів після отримання Виконавця документів на відшкодування:
- надає форму 3-Пільга "Акт звіряння розрахунків" Виконавцю з підписами уповноважених осіб та печаткою Платника, в якому вказує погоджену зі своєї сторони суму відшкодувань;
- подає Виконавцю на паперових та електронних носіях списки невідповідностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику: особи, які померли, прибули, вибули, досягли повноліття; кількість пільговиків, що користуються пільгою за певною адресою; дата нарахування не співпадає з терміном права надання пільги; записи з невірним відсотком (пункт 3.2 Договору).
Виконавець на протязі календарного місяця в своїй базі даних відповідно до наданих списків розбіжностей проводить виправлення. Якщо виправлення носять масовий характер, (внаслідок законодавства України, і потребують ручного виправлення) строк обробки таких списків обумовлюється індивідуально на рівні місцевого відділу Платника та розрахункового центру Виконавця (пункт 3.3 Договору).
Платник на підставі розрахунків та актів звіряння про надання житлово-комунальних послуг пільговикам, забезпечує перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг Виконавцю (пункт 3.4 Договору).
Платник на підставі актів звіряння розрахунків житлово-комунальних субсидій, забезпечує перерахування сум відшкодування по наданню послуг Виконавцю (пункт 3.5 Договору).
У випадку відсутності чи затримки бюджетного фінансування відповідно до змог бюджетного законодавства чи затримки перерахування коштів органами державного казначейства оплата послуг може бути відстрочена до моменту усунення таких обставин (пункт 3.6 Договору).
Відповідно до пункту 5.1 Договору даний договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до кінця відповідного календарного року.
Як зазначає позивач, ним в період з січня 2018 року по грудень 2018 року було здійснено постачання природного газу пільговій категорії населення Миронівського району на загальну суму 48 702 149,83 грн, що підтверджується помісячними актами звіряння розрахунків за надані населенню субсидії на оплату природного газу (копії додано до позовної заяви).
Проте відповідачем у встановлений строк не проведено у повному обсязі розрахунок за надані послуги з газопостачання пільговій категорії населення.
Такі обставини стали підставою для звернення з даним позов до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" шляхом стягнення з Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації 3% річних у сумі 266 342,80 грн та інфляційних втрат у сумі 283 263,26 грн.
Пунками першим та шостим статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Так, Законами України "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" тощо, встановлені пільги з оплати послуг з газопостачання для окремих категорій осіб.
Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 Бюджетного кодексу України).
Згідно підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату природного газу за рахунок субвенцій з Державного бюджету України визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі-Порядок №256).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі.
Пунктом 3 Порядку № 256 передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно пунктів 5, 7, 8 Порядку № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад.
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій в межах сум, отриманих від Казначейства за відповідним видом послуг, протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об'єднаних територіальних громад відповідно до фактичних зобов'язань з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.
Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Розрахунки за надані пільги та субсидії на оплату природного газу, послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу, теплопостачання з підприємствами-надавачами здійснюються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в органах Казначейства.
Згідно підпункту 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Порядок № 20) в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами.
Цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу тощо.
Пунктом 2 Порядку № 20 передбачено, що Казначейство перераховує суми субвенцій на рахунки обласних бюджетів та бюджету м. Києва, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету в межах зобов'язань місцевих бюджетів за видатками, зазначеними в пункті 1 цього Порядку.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 20, органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).
Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (пункт 7 Порядку № 20).
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Матеріалами справи підтверджується той факт, що заборгованість, яка виникла, утворилась не з вини відповідача, а через ненадходження коштів у вигляді державної субвенції на відшкодування субсидій на рахунок відповідача.
Разом з тим, умовами договору передбачено, що у випадку відсутності чи затримки бюджетного фінансування відповідно до вимог бюджетного законодавства чи затримки перерахування коштів органами державного казначейства оплата послуг може бути відстрочена до моменту усунення таких обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Східного апеляційного господарського суду № 922/3670/18 від 20.06.2018.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає, що посилання відповідача на спеціальний механізм проведення розрахунків за поставлений природній газ пільговій категорії населення, усуває відповідача, як Платника цих послуг, від відповідальності за несвоєчасне надходження коштів у вигляді субвенцій на рахунок останнього, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені та підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складено та підписано: 11.12.2019