Ухвала від 11.12.2019 по справі 910/17310/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

11.12.2019справа №910/17310/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код 20043260; далі - Товариство) і підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код 20044494; далі - Підприємство) про забезпечення позову

у справі №910/17310/19

за позовом Товариства і Підприємства

до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767)

про визнання частково недійсним рішення від 10.10.2019 №697-р,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство і Підприємство звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсними:

- пункту 1 резолютивної частини рішення АМК від 10.10.2019 №697-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №126-26.13/18-17 (далі - рішення №697-р) в частині визнання, що група компаній Філіп Морріс в особі, зокрема, Товариства і Підприємства вчинили порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших суб'єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет;

- пункту 7 резолютивної частини рішення №697-р, яким накладено на Товариство штраф у сумі 167 120 000 грн.;

- пункту 8 резолютивної частини рішення №697-р, яким накладено на Підприємство штраф у сумі 292 490 700 грн.;

- пункту 11 резолютивної частини рішення №697-р, яким зобов'язано, зокрема, Товариство і Підприємство припинити порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення №697-р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №697-р є незаконним та необґрунтованим, оскільки АМК:

- не була доведена узгодженість поведінки Товариства і Підприємства стосовно зміни структури на ринку первинного продажу виробниками (товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» разом з приватним акціонерним товариством «Філіп Морріс Україна», публічне акціонерне товариство «Джей Ті Інтернешнл Україна» разом з приватним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», Товариство разом з Підприємством, товариство з обмеженою відповідністю «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» разом з приватним акціонерним товариством «А/Т тютюнова компанія «В.А .Т. -Прилуки») сигарет, в результаті якої був монополізований ринок дистрибуції;

- не було з'ясовано, що Товариство і Підприємство не мали правових підстав та повноважень протидіяти виходу дистриб'юторів із ринку, впливати на рішення незалежних суб'єктів господарювання щодо здійснення ними діяльності, а також окремо або сумісно протидіяти чи сприяти іншим процесам, які відбувалися на ринку дистрибуції;

- не були з'ясовані дійсні підстави залишення ринку багатьма дистриб'юторами, не досліджені інші, крім змови виробників із товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс України» (далі - ТОВ «Тедіс України»), можливі причини укрупнення ринку дистрибуції, не були враховані ознаки координації поведінки між ТОВ «Тедіс України» та іншими дистриб'юторами, що заявили про вихід із ринку;

- зроблені помилкові висновки про відсутність у ТОВ «Тедіс України» ділової репутації на момент виходу на ринок дистрибуції сигарет в Україні, без врахування репутації придбаного товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн» та фактору впливу репутації російського дистриб'ютора закритого акціонерного товариства «ТК Мегаполис»;

- не був з'ясований вплив на монополізацію ринку дистрибуції з боку ТОВ «Тедіс України», який був зумовлений наданням АМК дозволів на концентрацію та узгоджені дії у 2010-2012 роках, без проведення належного опитування виробників та учасників ринку в дистрибуції щодо запланованих концентрацій, та без належного дослідження АМК можливих негативних наслідків у вигляді монополізації ринку;

- неповно досліджені обставини придбання активів на ринку дистрибуції компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited та кількість придбаних дистриб'юторів, не враховані щонайменше шість дистриб'юторів, контроль над якими або права на територію діяльності яких набуло ТОВ «Тедіс України» в ході монополізації ринку;

- не були з'ясовані причини стрімкого нарощування активів ТОВ «Тедіс України» з урахуванням періоду їх придбання, який співпадає із виходом із ринку багатьох дистриб'юторів, не досліджена можливість нарощування ресурсів ТОВ «Тедіс України» за рахунок активів тих дистриб'юторів, що залишили ринок;

- не досліджені економічні, адміністративні та регуляторні бар'єри доступу дистриб'юторів на ринок, які існували поза межами волевиявлення Товариства і Підприємства, що могли виступити обставинами, що сприяли збереженню монопольного становища ТОВ «Тедіс України» на ринку;

- не досліджені суттєві відмінності умов відбору дистриб'юторів, якими керувалося Підприємство, у порівнянні із іншими виробниками; не враховано, що такі вимоги висувалися не для всіх дистриб'юторів, а для оптових покупців; не досліджено самого змісту таких умов відбору дистриб'юторів та їх можливості слугувати бар'єром для доступу на ринок; не враховано, що не укладення договорів із іншими дистриб'юторами було зумовлено незацікавленістю самих потенційних дистриб'юторів, не врахована відсутність у АМК скарг на дії або бездіяльність Товариства і Підприємства щодо недопуску на ринок;

- не з'ясовані фактори, які доводять наявність конкуренції Товариства і Підприємства з іншими виробниками, як у період порушення, так і в інші періоди; не досліджені коливання часток виробників протягом періоду порушення, зокрема, під час «цінових війн»; не здійснений порівняльний аналіз динаміки часток у період порушення та поза його межами; не враховано, що до періоду порушення коливання часток мало менш виражену динаміку;

- не з'ясовані та не враховані фактори, що впливали на доходність від реалізації товару Товариства і Підприємства;

- не доведено, що схожа зміна цін була обумовлена об'єктивними факторами (законодавчими особливостями декларування цін на тютюнові вироби), а не координацією поведінки Товариства і Підприємства та інших виробників, не з'ясовані об'єктивні фактори, що мали вплив на ціни, зокрема, зростання податкового навантаження; не враховано, що схоже зростання максимально роздрібних цін було притаманне як періоду роботи Товариства і Підприємства з багатьма дистриб'юторами, так і періоду порушення;

- не доведено причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою Товариства і Підприємства та можливими негативними наслідками у вигляді обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання (покупців) та самих негативних наслідків.

Разом з позовною заявою Товариством і Підприємством подано суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення:

- нарахування пені від суми штрафу, передбаченого пунктами 7 і 8 резолютивної частини рішення №697-рк;

- дії пунктів 1, 7, 8 і 11 резолютивної частини рішення №697-рк в частині, що стосується Товариства та Підприємства.

Заяву мотивовано тим, що:

- з незалежних від позивачів причин, незважаючи на подання позову про визнання частково недійсним рішення №697-рк, відповідач нараховуватиме пеню за несплату штрафу у періоди: до відкриття судом першої інстанції провадження у справі; у період між прийняттям рішення судом першої інстанції та відкриттям апеляційним судом апеляційного провадження у справі; у період між прийняттям рішення апеляційним судом та відкриттям касаційного провадження у справі;

- у разі невиконання Товариством і Підприємством оскаржуваного рішення №697-рк у двомісячний строк з дня його отримання, АМК матиме можливість звернутися до суду з позовом про стягнення штрафу (загальна сума якого становить 459 610 700 грн., з яких 292 490 700 грн. - штраф, накладений на Підприємство, та 167 120 000 грн. - штраф, накладений на Товариство), та пені у сумі - 4 387 360,50 грн. за кожен день прострочення для Підприємства (пеня досягне максимального розміру на 66 день) та 2 506 800 грн. для Товариства (пеня досягне максимального розміру на 66 день);

- невжиття заходів забезпечення у вигляді зупинення дії пунктів рішення №697-рк та зупинення нарахування пені призведе до необґрунтованого втручання у право власності позивачів;

- такі заходи відповідають заявленим позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, крім того, можливість забезпечення позову саме такими способами передбачена частиною третьою статті 48 і частиною п'ятою статті 60 Закону.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною четвертою статті 60 Закону передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з вказаного припису Закону, дія оскаржуваного рішення АМК зупиняється автоматично, при чому не тільки в частині, що стосується конкретної особи, а в повному обсязі.

Що ж до зупинення нарахування пені за невиконання рішення №697-р, то тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Можливості господарського суду зупинити нарахування пені в решту періодів не передбачає ні ГПК України, ані Закон.

Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код 20043260) і підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 35; ідентифікаційний код 20044494) про забезпечення позову у справі №910/17310/19.

Ухвала набрала законної сили 11.12.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.

Суддя О.В. Марченко