ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.12.2019Справа № 910/11639/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС"
про стягнення 404 948, 32 грн.
Представники:
від позивача: Неволіна А.Ю.
від відповідача: не з'явився
Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС" (далі-відповідач) про стягнення відрахувань (відсотків) у розмірі 220 601, 87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 23.08.2016 по 21.07.2018 відповідач імпортував на митну територію України радіотелефони системи стільникового зв'язку (мобільні телефони) з кодом згідно з УКТЗЕД 8517 1200 00 загальною контрактною вартістю 146 910 007, 76 грн. та планшетні комп'ютери з кодом згідно з УКТЗЕД 8471 3000 00 загальною контрактною вартістю 157 905, 01 грн., які відповідно до постанови № 992 належать до переліку обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням якого у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, у звязку з чим у відповідача виник обовязок зі сплати відрахування від вартості цих товарів уповноваженій організації колективного управління.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.09.2019. Зокрема, клопотання Громадської спілки "Український музичний альянс" про витребування доказів задоволено. Зобов'язано Державну фіскальну службу України у строк до 17.09.2019 надати суду відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС" товарів, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, а саме: радіотелефонів системи стільникового зв'язку (мобільні телефони) з кодом згідно з УКТЗЕД 8517 1200 00 та планшетних комп'ютерів із кодом згідно з УКТЗЕД 8471 3000 00, ввезених Товариством з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС" на митну територію України у митному режимі імпорту у період з 23.08.2016 по 21.07.2018, із зазначенням: номеру, типу і дати митної декларації; дати ввезення товару на митну територію України; коду товару згідно з УКТЗЕД; назви (опису) товару; вартості товару, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС" (фактурної вартості).
18.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні 19.09.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 24.10.2019.
20.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної фіскальної служби України надійшов лист з інформацією на виконання ухвали суду від 02.09.2019.
01.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що виробники та імпортери обладнання матеріальних носіїв наділені правом самостійно обирати уповноважену організацію на користь якої буде здійснювати відрахування, тож відповідач не зобов'язаний укладати договір саме з позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт можливості відтворення творів та/або виконань зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах за допомогою продукції відповідача, зокрема мобільних телефонів та планшетів.
15.10.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що право вимоги позивача сплатити відрахування залежить лише від того, чи виконане таке зобов'язання відповідачем на користь будь-якого альтернативного кредитора та не може залежати від того, чи обрав відповідач саме позивача для сплати цих відрахувань.
23.10.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про зміну предмету позову і збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач здійснив перерахунок розміру відрахувань (відсотків) за ввезення відповідачем на митну територію України запам'ятовувальних пристроїв на жорстких дисках з урахуванням інформації, наданої Державною фіскальною службою України, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 330 900, 28 грн. - відрахувань, 19 708, 96 грн. - 3 % річних та 54 339, 08 грн - інфляційних втрат.
23.10.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому у зв'язку з укладенням відповідачем з адвокатом Попадюк І.В. договору про надання правової допомоги лише 23.10.2019 та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, просить суд відкласти підготовче засідання на 24.10.2019.
У судовому засіданні 24.10.2019 розглянувши подану позивачем заяву про зміну предмету позову і збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Також відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Враховуючи наведене, оскільки суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнає подану заяву про зміну предмету позову такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.
За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 404 948, 32 грн., яка складається з: 330 900, 28 грн. - відрахувань, 19 708, 96 грн. - 3 % річних та 54 339, 08 грн - інфляційних втрат.
Також, у судовому засіданні 24.10.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 14.11.2019.
14.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі та вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 640/13066/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Громадська спілка "Український музичний альянс" про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2014 року №55 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №992» з моменту прийняття, а саме з 05 лютого 2014 року та набрання законної сили рішенням у зазначеній справі.
У судовому засіданні 14.11.2019 розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати:
а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Тож, об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Як зазначає відповідач, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/13066/19 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Громадська спілка "Український музичний альянс" про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2014 року №55 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №992» з моменту прийняття, а саме з 05 лютого 2014 року.
Суд зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Так, у даній справі Громадська спілка "Український музичний альянс" просить суд стягнути з відповідача відрахування у розмірі 330 900, 28 грн. нараховані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 «Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах».
Разом з тим, відповідно до підпункту 10.2. пункту 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Таким чином, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 20.05.2013 № 7 суд зазначає, що наразі постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 «Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах» є чинною та у разі задоволення Окружним адміністративним судом міста Києва позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» у справі №640/13066/19, така постанова втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, а тому суд визнає подане відповідачем клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Також, у судовому засіданні 14.11.2019 оголошено перерву до 05.12.2019.
20.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що перелік обладнання і матеріальних носіїв, імпорт яких є підставою для сплати відрахувань, чітко визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003.
04.12.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, в яких просить суд не приймати до розгляду докази, подані Громадською спілкою "Український музичний альянс" 13.11.2019, а саме: посібник користувача до мобільних телефонів/планшетних комп'ютерів ТМ Sigma mobile.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, відповідно до якого у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні призначеному в Київському окружному адміністративному суді, просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд відзначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тож, у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника відповідач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме направити у судове засідання директора товариства, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом у даному судовому засіданні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представник позивача у судовому засіданні повідомлений про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Керуючись статтями 12, 177, 185, 195, 196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Судове засідання у справі № 910/11639/19 призначити на 16.01.2020 об 11 год. 20 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 10.12.2019.
Суддя С.О. Щербаков
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді. Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.