ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.12.2019Справа № 910/16700/19
Суддя Сташків Р.Б., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" до Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед" (Styron Developments Limited) про визнання недійсним свідоцтва про право власності та запису про реєстрацію права власності.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, у якому Позивач просить суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий комплекс, серії МК №010001631 від 18.06.1998, видане Головним Управлінням житлового комплексу та майна міста Києва;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34178612 від 07.03.2017 15:33:00, приватний нотаріус Фролова Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, та скасувати запис №19351808.
Ухвалою від 02.12.2019 судом було встановлено, що вказана позовна заява подана без додержання вимог ст. 164 ГПК України. З огляду на виявлені недоліки суд залишив позовну заяву без руху, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та встановив строк для усунення цих недоліків.
А саме, як вбачається з обґрунтувань позову, Позивач вважає себе власником нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресами м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Г, площею 1175,43 кв.м. та 86Д, площею 1878,92 кв.м., але з відкритих відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Позивач довідався, що його право власності на вказане нерухоме майно порушено Відповідачем.
Позивач стверджує, що Відповідач на підставі підроблених документів зареєстрував за собою право власності на майно, що належить Позивачу, тому на думку Позивача існуванням вказаних вище свідоцтва (правовстановлюючого документу щодо права власності Відповідача) та запису (про реєстрацію права власності Відповідача) порушено право власності Позивача на нежитлові приміщення, розташовані за адресами м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Г, площею 1175,43 кв.м. та 86Д, площею 1878,92 кв.м.
Тобто, вбачається наявність між сторонами майнового спору щодо того, хто саме є власником нерухомого майна, розташованого за адресами м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Г, площею 1175,43 кв.м., та 86Д, площею 1878,92 кв.м., і у випадку задоволення позову (скасування свідоцтва та запису), відбудеться втрата права власності Відповідачем та захист права власності Позивача.
З наведеного судом встановлено, що Позивачем заявлено майновий позов на захист його права власності на нерухоме майно і на позбавлення права власності щодо цього нерухомого майна іншої особи (Відповідача), але надано докази сплати лише 3842 грн., як за дві немайнові вимоги (визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати запис), а майнову вимогу про захист права власності, яка підлягає оплаті судовим збором пропорційно вартості майна (1,5% вартості майна, але не менше 1921 грн., та не більше 672350 грн.) Позивачем судовим збором не оплачено.
Також суд встановив, що Позивачем не надано доказів вартості такого майна, тому суд позбавлений можливості встановити та вказати точну суму недоплати за заявлену майнову вимогу, проте судом встановлена відсутність доказів оплати судовим збором у будь-якому розмірі заявленої майнової вимоги узагалі.
Враховуючи наведене суд ухвалою від 02.12.2019 позов залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позовної заяви та встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви: шляхом надання суду документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме, доказів оплати судовим збором майнової вимоги, у розмірі 1,5% від вартості майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у встановлений судом строк недоліки позову не усунув, натомість, подав заяву, у якій зазначив, що недоліки позову він не мав і не має наміру усувати, оскільки не погоджується з ухвалою суду. Разом з цим, законом не передбачено усунення недоліків позову шляхом висунення заперечень на ухвалу, тому судом заява позивача не приймається, як усунення недоліків позову.
Отже, оскільки недоліки позову не усунуто, а строк для їх усунення закінчився, позовна заява підлягає поверненню заявнику згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України.
Керуючись ст. 174 ГПК України, суд
Позовну заяву повернути заявнику. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суддя Р.Б. Сташків