ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2019Справа №910/16904/19
Суддя Борисенко І.І., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
про стягнення 3 234 509,63 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення 3 234 509,63 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 3 234 509,63 грн. Отже, судовий збір, який необхідно сплатити позивачу за розгляд даних вимог становить 48 517,64 грн.
На підтвердження факту сплати судового збору за розгляд даної позовної заяви, позивачем додана квитанція №ПН243366С1 від 29.11.2019 на суму 48 517,60 грн.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві визначено наступні банківські реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач коштівГУК у м.Києві/м.Київ
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача34314206083017
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа)
Отримувач коштівГУК у м.Києві/м.Київ
Суд вказує, що у доданій квитанції від 29.11.2019 №ПН243366С1 про сплату 48 517,60 грн. судового збору, не вірно визначені реквізити для сплати судового збору: отримувача коштів, код отримувача, рахунок для сплати, код класифікації доходів бюджету.
Так, у платіжному дорученні зазначено: отримувач - УК у Шевченківському р.м.Зап/Шевч/22030101., код отримувача - 37989274 рахунок отримувача - 34318206082003, код класифікації доходів бюджету - 34726705. Отже, судовий збір сплачено за реквізитами Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відтак, суд вказує, що зважаючи на те, що позивачем подається позовна заява до Господарського суду міста Києва, позивачем сплачено судовий збір не в установленому порядку, за невірними реквізитами.
При цьому, статтею 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва, він повинен був надати докази зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, вказаних доказів зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України позивачем суду не подано.
У зв'язку зі сплатою судового збору за невірними реквізитами судом також не встановлено факту зарахування сплаченого судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, шляхом використання спеціальних функцій в програмі «Діловодстві спеціалізованого суду» за формою №1.
З наведених обставин, суд вчинивши дії перед порушенням провадження у справі не встановив факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а позивачем суду не доведено вказаного факту.
Таким чином, позивачем не додержано вимог закону щодо порядку сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, а саме юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності значення підсудності місцезнаходження, зокрема, юридичної особи визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У позовній заяві, в якості відповідача визначено Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», проте позивачем не зазначено ідентифікаційного коду відповідача.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Одночасно, згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, позивач, в порушення п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначив в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи відповідача.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
Крім того, відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
На підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач залучив до позовної заяви лише фіскальний чек від 29.11.2019 та накладну від 29.11.2019 без опису вкладення на ім'я відповідача, що є порушенням вимог ст.164, 172 ГПК України.
З наведених підстав позовна заява залишається без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 48 517,64 грн.
- подання письмової заяви в якій зазначити ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), докази направлення цієї заяви відповідачу.
- надання доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача листом з описом вкладення.
Ухвала набрала законної сили 04.12.2019 та не підлягає оскарженню.
Суддя І.І. Борисенко