вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2019 р. Справа№ 910/7768/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.12.2019,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Грасса Груп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019
у справі № 910/7768/19 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп»
про стягнення 252 845,52 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» (далі, відповідач) про стягнення 252 845,52 грн., з яких: основний борг - 202 080,00 грн., 3 % річних - 11 400,16 грн., інфляційні втрати - 39 365,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань зі здійснення розрахунків за Договором №08-П на експлуатацію баштового крану від 11.08.2015, права та обов'язки боржника за яким останній набув на підставі Договору №0269 про заміну сторони у зобов'язанні від 21.07.2017.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» (04655, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 40994849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 5, код ЄДРПОУ 37653944) 202 080 грн. 00 коп. основного боргу, 11 400 грн. 16 коп. 3% річних, 39 365 грн. 07 коп. інфляційних втрат та 3 792 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором №0269 від 21.07.2017 щодо повної та своєчасної оплати вартості послуг по використанню баштового крану та дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 202 080,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Водночас, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог також у частині стягнення із відповідача на користь позивача 11 400 грн. 16 коп. 3% річних та 39 365 грн. 07 коп. інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що станом на дату підписання договору №0267/3С від 31.03.2017 про заміну сторони в зобов'язанні та договору №0269 від 21.07.2017 про заміну сторони в зобов'язанні документів, які підтверджують факт надання позивачем послуг первісним боржникам (ТОВ «Київмонолітпроект» та ТОВ «Київмонтажбуд») на суму 202 080,00 грн. позивачем суду не надано. Виписки з розрахункових рахунків ТОВ «Підйомні машини» про часткову оплату ТОВ «Київмонолітпроект» договору №08-П на виконання робіт баштового крану від 11.08.2015 за період з 01.01.2017 по 31.01.2017на суму 60 000,00 грн. є доказами, які відображають тільки позицію позивача і не дають змоги встановити фактичну суму отриманих коштів позивачем. Зазначена виписка також не дає можливості встановити чи здійснював оплату ТОВ «Київмонтажбуд». Жодних первинних документів для підтвердження суми заборгованості між позивачем та апелянтом станом на 21.07.2017 суду не надано.
Скаржник стверджує, що умовами договору №0269 про заміну сторони в зобов'язанні не встановлено жодних сум наданих послуг позивачем первісному боржнику на дату його підписання. У свою чергу, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Грасса Груп» заборгованість перед позивачем не обліковується, після підписання договору №0269 про заміну сторони в зобов'язанні позивач не надавав ТОВ «Грасса Груп» послуг за договором №08-П на виконання робіт баштового крану від 11.08.2015.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 23.09.2019, зазначає, що свої зобов'язання позивач перед боржниками та відповідачем виконав повністю, претензій та зауважень по обсягах, строкам та якості наданих послуг по роботі баштового крану боржники та відповідач позивачу не пред'являли, надані послуги прийнято згідно умов договору, їх вартість не заперечувалась. Відповідач будь-яких заперечень щодо його заміни в основному зобов'язанні як сторони позивачу не пред'являв. Докази того, що послуги по роботі баштового крану було надано позивачем та прийнято первісним боржником-1 по узгодженій між сторонами ціни наявні у матеріалах справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 31.01.2017 та №135 від 28.02.2017). Зазначене, на думку позивача, є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 справа №910/7768/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий суддя), судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19; встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.09.2019, розгляд справи призначено на 02.10.2019.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 №09.1-07/450/19, у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Калатай Н.Ф. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 справу №910/7768/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №910/7768/19 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 на 26.11.2019.
У судове засідання, призначене на 26.11.2019, з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд у судовому засідання 26.11.2019 перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2019.
У судовому засіданні 03.12.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 03.12.2019, з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.12.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.12.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Киймонолітпроект» (далі, первісний боржник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (далі, позивач) був укладений Договір №08-П на експлуатацію баштового крану (далі, Договір №08-П).
Відповідно до пункту 11.1. вказаного Договору позивач за завданням первісного боржника-1 надає послуги баштовим краном, що буде використовуватись на будівельному об'єкті: Житлово-громадський комплекс на розі вул. Київської та 8 Березня в м. Обухів Київської області.
На виконання умов Договору №08-П позивачем були надані первісному боржнику-1 послуги по виконанню робіт баштовим краном в січні та лютому 2017 року на загальну суму 262 080,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №15 від 31.01.2017 на суму 131 040,00 грн. та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №135 від 28.02.2017 на суму 131 040,00 грн.
Згідно пункту 3.7. Договору №08-П замовник (первісний боржник) здійснює розрахунки за надані послуги згідно договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний виконавцем (позивачем). Оплата виконується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту вступу в дію акту виконаних робіт.
31.03.2017 між первісним боржником-1, позивачем у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» (надалі первісний боржник-2) був укладений Договір №0267/ЗС про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого первісного боржника-1 було замінено як сторону основного договору на первісного боржника -2.
Відповідно до пункту 2 Договору №0267/ЗС про заміну сторони у зобов'язанні від 31.03.2017 первісного боржника-2 переходять всі права та обов'язки первісного боржника-1, в тому рахунку й обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг по роботі баштового крану. Первісний боржник-2 будь-яких заперечень щодо його заміни у Основному договорі як його сторони не пред'являв.
Як встановлено судом, 21.07.2017 між первісним боржником-2, позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» (далі, відповідач) був укладений Договір №0269 про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого первісного боржника-2 було замінено як сторону Основного договору на відповідача.
Відповідно до пункту 2 Договору №0269 про заміну сторони у зобов'язанні від 21.07.2017 до відповідача переходять всі права та обов'язки первісного боржника-2, в тому рахунку й обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг по роботі баштового крану.
Позивач у позові стверджує, що свої зобов'язання перед боржниками та відповідачем виконав повністю, надавши послуги згідно умов Договору №08-П на експлуатацію баштового крану на загальну суму 262 080,00 грн., однак первісним боржником-1 було лише частково сплачено за отримані послуги у сумі 60 000,00 грн. Відтак, у відповідача (первісного боржника-2) перед позивачем наявна заборгованість за договором у розмірі 202 080,00 грн., на яку позивачем нараховані 3% річних в сумі 114 008,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 39 365,07 грн.
Позивач звертався до відповідача із вимогою вих.№90 від 26.04.2019 про сплату основної суми заборгованості, однак лист із вимогою було повернуто на адресу позивача із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Киймонолітпроект» (первісним боржником-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (позивачем) Договір №08-П за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору надання послуг та підряду.
За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається із матеріалів справи, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №15 від 31.01.2017 на суму 131 040,00 грн. та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №135 від 28.02.2017 на суму 131 040,00 грн. підтверджується, що позивач надав первісному боржнику-1 послуги по виконанню робіт баштовим краном в січні та лютому 2017 року на загальну суму 262 080,00 грн.
Зазначені акти здачі - приймання робіт (надання послуг) є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 3.7. Договору №08-П замовник (первісний боржник) здійснює розрахунки за надані послуги згідно договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний виконавцем (позивачем). Оплата виконується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту вступу в дію акту виконаних робіт.
При розгляді справи судом першої інстанції вірно встановлено, що первісним боржником в період з 17.01.2017 по 30.01.2017 вартість наданих позивачем послуг оплачена частково в сумі 60 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача за період з 01.01.2017 по 31.01.2017.
Як уже зазначалося вище, 31.03.2017 між первісним боржником, позивачем у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» (первісний боржник-2) був укладений Договір №0267/ЗС про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого первісного боржника-1 було замінено як сторону основного договору на первісного боржника-2.
Відповідно до пункту 2 Договору №0267/ЗС про заміну сторони у зобов'язанні від 31.03.2017 до первісного боржника-2 переходять всі права та обов'язки первісного боржника-1, в тому рахунку й обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг по роботі баштового крану.
Первісний боржник-2 будь-яких заперечень щодо його заміни у Основному договорі як його сторони не пред'являв.
21.07.2017 між первісним боржником-2, позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» (відповідач) був укладений Договір №0269 про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до якого первісного боржника-2 було замінено як сторону Основного договору на відповідача.
Відповідно до пункту 2 Договору №0269 про заміну сторони у зобов'язанні від 21.07.2017 до відповідача переходять всі права та обов'язки первісного боржника-2, в тому рахунку й обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг по роботі баштового крану.
Відповідач будь-яких заперечень щодо його заміни у Основному договорі як його сторони не пред'являв.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, який згідно умов Договору №0269 набув всі права та обов'язки первісного боржника-2, своє зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг, у зв'язку із чим у нього утворилась в сумі 202 080,00 грн. (262 080,00 грн. (сума наданих послуг) - 60 000,00 грн. (сума здійсненої первісним боржником оплати)).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що строк оплати вартості наданих послуг по роботі баштового крану згідно умов пункту 3.7. Договору №08-П настав, приймаючи до уваги те, що доказів оплати послуг на день розгляду справи відповідачем суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 202 800,00 грн. підлягають задоволенню, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 39 365,07 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 11 400,16 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у розмірі 39 365,07 грн. та 3% річних у сумі 11 400,16 грн. є арифметично вірним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача у даній справі в повному обсязі.
Мотиви відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі
В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що станом на дату підписання договору №0267/3С від 31.03.2017 про заміну сторони в зобов'язанні та договору №0269 від 21.07.2017 про заміну сторони в зобов'язанні документів, які підтверджують факт надання позивачем послуг первісним боржникам (ТОВ «Київмонолітпроект» та ТОВ «Київмонтажбуд») на суму 202 080,00 грн. позивачем суду надано.
Однак, як встановлено судом вище, факт надання позивачем послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Київмонолітпроект» згідно Договору №08-П на виконання робіт баштового крану від 11.08.2015 підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №15 від 31.01.2017 на суму 131 040,00 грн. та №135 від 28.02.2017 на суму 131 040,00 грн., підписаними позивачем та первісним боржником без будь-яких зауважень та які у відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт здійснення такої господарської операції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 3 договорів №0267/3С від 31.03.2017 та №0269 від 21.07.2017, якими здійснено заміну сторони (первісного боржника) в зобов'язанні спочатку на ТОВ «Київмонтажбуд», а потім на ТОВ «Грасса Груп», сторонами погоджено, що положення даних договорів застосовуються до правовідносин та зобов'язань сторін за основним договором незалежно від моменту їх виникнення, а відтак відсутність у договорах конкретно визначених сум заборгованостей, а у матеріалах справи доказів надання позивачем послуг безпосередньо ТОВ «Грасса Груп» після підписання Договору №0269, не є підставою для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаними актами.
Крім того, пунктом 4 Договору №0269 сторонами погоджено, що сторона-3 (ТОВ «Грасса Груп») не має права висувати проти вимог сторони-2 (ТОВ «Підйомні машини») заперечення, що ґрунтуються на відносинах між ТОВ «Київмонтажбуд» та ТОВ «Підйомні машини» за Основним договором (Договором №08-П).
Посилання скаржника на те, що розмір основної заборгованості визначено судом лише на підставі виписки з рахунку позивача за період з 01.01.2017 по 31.01.2017, якою підтверджується факт сплати первісним боржником 60 000,00 грн. за отримані послуги, що не дає змоги встановити фактичну суму отриманих коштів позивачем, а також встановити, чи здійснював оплату ТОВ «Київмонтажбуд», колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, на підставі поданих нею доказів.
Однак, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що первісним боржником або ТОВ «Київмонтажбуд» було здійснено оплату за отримані послуги у більшому розмірі, ніж вказано позивачем у позові. Жодних клопотань про витребування таких доказів у зазначених осіб відповідачем також не заявлялось.
Таким чином, наведені скаржником в обґрунтування апеляційної скарги доводи, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/7768/19 залишити без змін.
Матеріали справи №910/7768/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.12.2019.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка