Ухвала від 10.12.2019 по справі 902/1044/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"10" грудня 2019 р. Cправа № 902/1044/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши заяву Управління поліції охорони у Вінницькій області (пров. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 1 568,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони у Вінницькій області звернулось до Господарського суду Вінницької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з громадянина ОСОБА_1 заборгованості за договором № 2969 на централізовану охорону майна в житлових приміщеннях громадян підрозділом державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 06.12.2010 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 року дану заяву передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

За змістом ст.ст.147, 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником не зазначено про статус відповідача як фізичної особи - підприємця.

Наведене свідчить про недотримання заявником при зверненні до суду вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України.

З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається про пред'явлення вимоги про стягнення боргу з фізичної особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу є обставини які, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому, суд роз'яснює заявнику його право звернутися із заявою про видачу судового наказу з боржника до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства, або ж має надати докази, що останній має статус фізичної особи-підприємця.

Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 154, п.1 ч.1 ст.175, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню поліції охорони у Вінницькій області у видачі судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 1 568,30 грн з боржника ОСОБА_1 .

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п.1 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Ухвалу надіслати учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 11.12.2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1)

Попередній документ
86243516
Наступний документ
86243518
Інформація про рішення:
№ рішення: 86243517
№ справи: 902/1044/19
Дата рішення: 10.12.2019
Дата публікації: 12.12.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг