ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
10 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1422/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 (суддя Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 27.09.2019)
у справі № 915/1422/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг"
до відповідача: Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове"
про звернення стягнення на предмет застави та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі № 915/1422/19 позов задоволено частково: звернено стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 07/03/18-02 від 07.03.2018 року в розмірі 389 500, 00 грн. з ПДВ, а саме: - майбутній врожай пшениці в кількості 77,9 т., який Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" має намір зібрати у 2019 році з поля І(2), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га), площею 47,01 га поля, загальною площею 96,16 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, шляхом передачі майбутнього врожаю пшениці в кількості 77,9 т., який Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" має намір зібрати у 2019 році з поля І(2), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га), площею 47,01 га поля, загальною площею 96,16 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, у власність позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг"; Державному підприємству "Племрепродуктор "Степове" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива - Юг" майбутній урожай пшениці в кількості 77,9 т., який Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" має намір зібрати у 2019 році з площі 47,01 га поля, загальною площею 96,16 га, очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р І(2), площею 47,01 га поля, загальною площею 96,16 га, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га); стягнуто з Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива - Юг" 7 763, 50 грн. витрат зі сплати судового збору та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива - Юг" в доход Державного бюджету України 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 29.11.2019 Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали вказаної апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що дана скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області ухвалено 17.09.2019, повний текст рішення складено 27.09.2019.
Отже, останній день на апеляційне оскарження вказаного судового рішення - 17.10.2019, проте з даною апеляційною скаргою ЛП "Племрепродуктор "Степове" звернулось 29.11.2019, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла ця скарга до суду першої інстанції, тобто з пропуском відповідного процесуального строку.
Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на зміну керівництва підприємства відповідача, оскільки наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №76-п від 14.11.2019 ОСОБА_1 призначено в.о. директора Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" з 18.11.2019, тому, оскільки останній призначений на посаду вже після ухвалення оскаржуваного рішення, про існування даної справи та рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 ОСОБА_1 дізнався лише 19.11.2019 після отримання доступу до первинних документів юридичної особи - відповідача. При цьому апелянт наголошує, що в результаті проведеної ним перевірки встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" не отримувало.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із матеріалів справи, зокрема, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5400138021498, вбачається, що копію повного тексту рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19 Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" отримало 05.10.2019 (а.с.94), а тому судом не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що він не отримував копію оскаржуваного рішення.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19 було оприлюднено 03.10.2019.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що позов у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг" подано саме до Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" як до юридичної особи, а не до в.о. директора даного підприємства ОСОБА_1 , при цьому зміна керівника юридичної особи та труднощі в організації своєчасного виконання його працівниками своїх професійних обов'язків є виключно проблемою внутрішньої організації роботи цього підприємства, а тому зазначені скаржником підстави не є тими обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого процесуальним законом строку.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції належним чином виконав свій процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасника справи - Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" про результати розгляду справи та ухвалення рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19, а несвоєчасне оскарження останнього, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є одна вимога майнового характеру (звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в розмірі 389500,00 грн) та одна вимога немайнового характеру (передання майна).
Отже, за розгляд вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 5842,50 грн, а за вимогу немайнового характеру - 1921 грн (один прожитковий мінімум для працездатних осіб), відтак за подання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг" повинно було сплатити 7763,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 11645,25 грн (150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Встановивши недоліки апеляційної скарги Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19 та сплатити визначену апеляційним господарським судом суму судового збору.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1422/19 залишити без руху.
2. Встановити Державному підприємству "Племрепродуктор "Степове" строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Державному підприємству "Племрепродуктор "Степове", що якщо не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран