вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2019 р. Справа№ 925/78/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Яковлєва М.Л.
Коробенка Г.П.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Грищенко О.М. за довіреністю від 07.08.2019;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2019 (повний текст складено 02.05.2019)
у справі №925/78/19 (суддя Грачов В.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Устименка, 2. Державна казначейська служба України
про стягнення 90152 грн. 56 коп.,
У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач, орган ДВС) про стягнення з відповідача 90151,56 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішеннями господарського суду Київської області у справах №№911/4366/14, 911/3326/14, 911/2410/13, які набрали законної сили, було стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Устименка (далі - третя особа 1, боржник) на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 90152,56 грн., на виконання вказаних рішень були видані відповідні накази, які знаходяться на примусовому виконанні в органі ДВС. Позивачем впродовж 2014-2018 років неодноразово оскаржувалась бездіяльність органу ДВС і ухвалами суду було, зокрема, визнано незаконною та протиправною бездіяльність щодо нерухомого майна боржника, яка призвела до неможливості виконання наказів суду по справі за рахунок майна боржника - житлового будинку, загальною площею 55,50 кв.м., розміщеного за адресою АДРЕСА_3, вартість якого перевищує заборгованість за рішеннями, та житлового будинку у АДРЕСА_1. Оскільки заборгованість за рішеннями суду не погашена позивачу у зв'язку із бездіяльністю відповідача, позивачу завдані останнім збитки у розмірі присуджених до стягнення сум, які підлягають відшкодуванню на підставі ст.ст.22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №43500696 від 04.06.2014 року про стягнення з третьої особи 1 на користь позивача за 17 виконавчими документами боргу на загальну суму 641846,04 грн.; позивачем невірно визначено відповідача, оскільки за нормами ст. 1173 ЦК України відшкодування шкоди покладається на державу, а не на відповідні органи державної влади; позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків відповідачем, наявності причинного зв'язку між зазначеними збитками та протиправними діями відповідача; Відповідачем вчинялись дії для примусового виконання рішення суду, зокрема, щодо майна боржника, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження; житлові будинки у с. Крутьки, на які посилається позивач, неможливо реалізувати, оскільки у вказаних будинках зареєстровані неповнолітні діти; наданий позивачем звіт про оцінку майна боржника не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судовими рішеннями (ухвалами) у справах №№911/4366/14, 911/3326/14, 911/2410/13 було встановлено незаконність та протиправність бездіяльності органу ДВС при примусовому виконанні наказів у вказаних справах; суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач не втратив можливість на отримання сум, котрі підлягають стягненню з боржника; не залучення в якості співвідповідача органу державної казначейської служби не свідчить про необґрунтованість позовних вимог; судом надана невірна оцінка щодо можливості реалізації житлового будинку; бездіяльність органу ДВС у виконавчому провадженні та відповідно нанесені збитки підтверджені належним чином.
Відповідачем був поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, додержуючись доводів, які були викладені у відзиві на позовну заяву.
03 вересня 2019 року від позивача надійшли пояснення у справі, в яких він наводить додаткові обґрунтування правових підстав для відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу ДВС, та просить врахувати правові позиції Верховного Суду справах №926/3837/17, №905/1071/17, №908/4057/14.
Також 03 вересня 2019 року від позивача надійшов супровідний лист з доданими роздруківками ухвал у справах №№911/4366/14, 911/3326/14, 911/2410/13 щодо оскарження бездіяльності органу ДВС.
29 жовтня 2019 року позивачем подані додаткові пояснення у справі, у яких він наводить обґрунтування щодо визначення розміру завданих йому збитків, з посиланням на правові позиції Верховного Суду справах №№916/1469/18, 904/2292/18, 920/715/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, зобов'язано позивача та відповідача направити залученій третій особі копії заяв по справі (позову з додатками, пояснень, відзивів тощо), відкладено розгляд справи на 10 грудня 2019 року.
12 листопада 2019 року від позивача надійшов супровідний лист з доказами направлення третій особі документів по справі.
21 листопада 2019 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення третій особі документів по справі.
Відповідач та треті особи про розгляд справи повідомлені належним чином, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Київської області від 29.10.2014 року у справі № 911/4366/14, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно зі СТОВ ім.Устименка та ТОВ "ПК Трейсервісгруп" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 300 грн. - 3% річних; стягнуто зі СТОВ ім. Устименка на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 3511 грн. 88 коп. 3% річних, 15953 грн. 94 коп. інфляційних втрат; стягнуто солідарно зі СТОВ ім. Устименка та ТОВ "ПК Трейсервісгруп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" - 1900 грн. адвокатських витрат та 1827 грн. судового збору.
17.11.2014 року на виконання рішення від 29.10.2014 року у справі №911/4366/14 судом видані відповідні накази, які пред'явлені для примусового виконання до Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі №911/4366/14 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області. Визнано незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні №45704849, №45705029 та №45704694 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 17 листопада 2014 року по справі №911/4366/14 в частині не вжиття заходів примусового виконання щодо належного боржнику нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м.; житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 56,5 кв.м; визнано незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні №45704849, №45705029 та №45704694 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 17 листопада 2014 року по справі №911/4366/14 щодо нерухомого майна Боржника, котра призвела до неможливості виконання наказів Господарського суду Київської області від 17 листопада 2014 року по справі №911/4366/14 за рахунок майна Боржника - житлового будинку, загальною площею 55,50 кв.м., розміщеного за адресою АДРЕСА_3.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 року у справі №911/3326/14, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно зі СТОВ ім. Устименка та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - 5693 грн. 93 коп. 3% річних, 20809 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1827 грн. судового збору.
20.10.2014 року на виконання рішення від 02.10.2014 року у справі №911/3326/14 судом видано наказ, який пред'явлений для примусового виконання до Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області..
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2018 року у справі № 911/3326/14 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" вих. №09-4/06 від 09.06.2018 (вх. № 127/18 від 11.06.2018) на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, визнано незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні № 45483397 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3326/14 в частині невжиття заходів примусового виконання щодо належного боржнику нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м.; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 56,5 кв.м.; визнано незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні № 45483397 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3326/14 щодо нерухомого майна боржника, котра призвела до неможливості виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі №911/3326/14 за рахунок майна боржника житлового будинку, загальною площею 55,50 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_3.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2013 року у справі №911/2410/13, яке набрало законної сили, солідарно стягнуто з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та СТОВ ім. Устименка на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - 3462 грн. 28 коп. боргу, 1147 грн. витрат на послуги адвоката, та 1720 грн. судового збору; стягнуто зі СТОВ ім. Устименка на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - 30000 грн. заборгованості.
23.09.2013 року на примусове виконання рішення від 03.09.2013 року у справі №911/2410/13 судом видано накази, які пред'явлені для примусового виконання до Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2018 року №911/2410/13 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №09-9/06 від 09.06.2018 року (вх.№126/18 від 11.06.2018 року) на бездіяльність Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, визнано неправомірною бездіяльність Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у області у виконавчому провадженні ВП №43496814 та ВП №43496534 щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 29.03.2013 року №911/2410/13, в частині невжиття заходів примусового виконання щодо належного боржнику майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 55,1 кв.м. та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа 56,5 кв.м.; визнано неправомірною бездіяльність Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП №43496814 та ВП №43496534 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 29.03.2013 року №911/2410/13 стосовно нерухомого майна боржника, яка призвела до неможливості виконання наказів господарського суду Київської області від 23.09.2013 року у справі №911/2410/13 за рахунок майна боржника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 55,50 кв.м.
Із інформаційної довідки № 128507958 від 21.06.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Устименка, код ЄДРПОУ 03793679 на праві власності належать:
- будинок по АДРЕСА_4 з 2003 року;
- будинок по АДРЕСА_1 з 2004 року;
- будинок по АДРЕСА_2 з 2004 року;
- будинок по АДРЕСА_3 з 2004 року (т. 1 а.с. 56-59).
Із листів голови Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 18.08.2016 № 353, 09.02.2017 №80, від 08.05.2018 № 405, від 14.02.2019 № 69 вбачається, що розташовані на території Крутьківської сільської ради:
- житловий будинок по АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2012 року № 449;
- житловий будинок по АДРЕСА_3 згорів 24.08.2015 року. В будинку зареєстровані: голова двору ОСОБА_2 . 1969 р.н., його дружина ОСОБА_3 1974 р.н., їх діти: син ОСОБА_12 1993 р .н., дочка ОСОБА_13 1996 р.н. , дочка ОСОБА_14 2002 р.н. , дочка ОСОБА_15 2005 р.н. , син ОСОБА_5 2007 р.н. ;
- у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: дружина ОСОБА_6 1975 р .н., чоловік ОСОБА_7 1985 р.н., син ОСОБА_8 19 1994 р .н., син ОСОБА_9 1996 р.н.., син ОСОБА_10 2008 р .н.;
- житловий будинок по АДРЕСА_2 належить СТОВ ім. Устименка .
За замовленням позивача суб'єктом оціночної діяльності Нагацьким Валентином Васильовичем у липні 2018 року проведено оцінку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до Звіту про оцінку цього майна, ринкова вартість об'єкта оцінки становить 130412 грн. без ПДВ.
Зі змісту Звіту вбачається, що він складений на підставі свідоцтва і технічного паспорту, тобто, без фактичного огляду будинку та без врахування інформації, яка викладена в листі голови Крутьківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 08.05.2018 року № 405, про те, що будинок згорів 24.08.2015 року.
Із листа начальника Служби у справах дітей Чорнобаївської РДА Черкаської області від 28.07.2017, вбачається, що рішенням комісії РДА з питань захисту прав дитини від 20.07.2017 (протокол № 7) відмовлено відповідачу в наданні дозволу на вчинення правочинів щодо житла, право власності або користування яким мають діти.
Постановою в.о. заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС - начальника УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 13.02.2019 року, у зв'язку з відсутністю повної чисельності за штатним розписом державних виконавців Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області і здійсненням оптимізації роботи даного відділу ДВС, виконавчі провадження про стягнення з СТОВ імені Устименка на користь позивача в кількості 10 штук (у тому числі і спірні), на користь УПФУ в Чорнобаївському районі в кількості 5 штук, на користь ДП "Золотоніський комбікормовий завод" в кількості 2 штук передані із Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ до Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області. Постанова доведена до відома начальників зазначених відділів ДВС і ними виконана, боржника і стягувачів.
Постановою заступника начальника Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 15.02.2019 року виконавчі провадження про стягнення з СТОВ імені Устименка в кількості 19 штук (у тому числі і названі вище) об'єднані у зведене виконавче провадження № 58394604.
У зведеному виконавчому провадженні № 58394604 проведені електронні торги арештованого майна - будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , вчинено інші дії щодо розшуку, арешту, опису та вилученню майна і коштів, належних боржнику, спрямовані на задоволення вимог стягувачів.
У зв'язку із викладеними обставинами позивач вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивачу завдані збитки у розмірі 90151,56 грн., що становить суму коштів, стягнутих за судовими рішеннями у справах №№911/4366/14, 911/3326/14, 911/2410/13. Збитки, як грошовий вираз завданої майнової шкоди, позивачем визначені у розмірі реальної вартості втраченого нерухомого майна, за рахунок звернення стягнення на яке можливо було задовольнити вимоги позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке було б підставою для покладення на нього обов'язку відшкодувати шкоду.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини, які виникли між сторонами у справі з приводу стягнення заявленої позивачем до стягнення суми, є позадоговірними, а тому до цих правовідносин застосовуються положення ст. 22 та глави 82 Цивільного кодексу України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.
Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.
Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди наведено, зокрема, у статтях 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.ст. 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.
Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.
За таких обставин саме на позивача покладається обов'язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
Приписами ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Позивач у позовній заяві вказує, що ухвалами господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі № 911/4366/14, від 02.07.2018 року у справі № 911/3326/14, від 26.06.2018 року у справі №911/2410/13 визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у період вересня 2013 - серпня 2015 років у наведених виконавчих провадженнях про стягнення з боржника (третьої особи 1) на користь позивача коштів за рахунок майна боржника, а саме, - житлових будинків, розташованого за адресою АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом скарг позивача у справах господарського суду Київської області № 911/4366/14, №911/3326/14, №911/2410/13 є бездіяльність державного виконавця в частині непроведення звернення стягнення на житлові будинки по АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1.
Проте, будинок 40 по вул. Шевченка був реалізований шляхом продажу з електронних торгів арештованого майна, а у житлових будинках по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітні діти, що унеможливлювало звернення стягнення на них. Крім цього, будинок по АДРЕСА_3, згорів у 2015 році. Бездіяльність державного виконавця щодо не проведення інших виконавчих дій господарським судом Київської області в межах розгляду скарг не досліджувалась.
Специфіка відшкодування шкоди державним виконавцем стороні виконавчого провадження у деліктних правовідносинах, які можуть виникати у зв'язку з неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця, вчиненими в межах виконавчого провадження, полягає у необхідності доведення не лише неправомірної поведінки державного виконавця, а і факту завдання шкоди стягувачу, яка у даних правовідносинах може розумітись виключно як така безповоротна втрата майна, яка настає у разі об'єктивної неможливості відновлення прав стягувача шляхом застосування інших можливих способів - процесуальних механізмів відновлення прав особи, які передбачені законом.
Така особливість розуміння шкоди у даних правовідносинах викликана специфікою сфери її можливого завдання (на стадії виконавчого провадження). Виконавче провадження, по суті, є завершальною стадією судового розгляду, порядок здійснення якого регулюється, зокрема, процесуальними нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, виконавчі провадження не закінчені, тому позивач не втратив права та можливості на отримання належних йому сум за вказаними виконавчими документами під час здійснення виконавчого провадження з їх примусового виконання за рахунок боржника (третьої особи 1). Відповідно також відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою державного виконавця та шкодою (збитками).
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини сторін, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення у діях відповідача для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Посилання позивача у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях на правові позиції, викладені Верховним Судом в постановах у справах №№920/715/17, 908/4057/14, 926/3837/17, 921/346/18, 904/2292/18, 905/1071/17, 1612/2343/12 відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідні постанови прийнято за інших обставин справи та іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте цей пункт не можна розуміти як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі, в яких застосовується обов'язок надавати обґрунтування, можуть змінюватися залежно від характеру рішення. Так, відхиляючи скаргу, апеляційний суд в принципі може обмежитись прийняттям мотивів оскаржуваного рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" від 10.10.2013, у справі "Хелле проти Фінляндії" від 19.12.1997, у справі "Гарсіа Руіз проти Іспанії" від 21.01.1999).
За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11.12.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді М.Л. Яковлєв
Г.П. Коробенко