ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26 січня 2010 року 16:35 № 2а-2932/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Костенка Д.А. Донця В.А. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України Адміністрації державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України Державного казначейства України
прозміну формулювання звільнення з державної служби спеціального зв'язкута захисту інформації України, відшкодування моральної та майнової шкоди
За участі представників:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто;
від відповідача 1: Ніколаєць В.І., за довіреністю;
від відповідача 2: не прибув;
від відповідача 3: не прибув.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зміну формулювання звільнення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами систематично порушувалися умови контракту про проходження служби особами рядового і начальницького складу, що призвело до виплати позивачу надбавки в неповному розмірі, матеріальної допомоги на оздоровлення. Крім того, позивач посилається на те, що під час виплати йому грошового забезпечення відповідачами не було враховано строк навчання позивача у Військовому інституті телекомунікацій та інформації при Національному технічному університеті «КПІ». До того ж відповідачами не було звільнено позивача зі служби відповідно до поданої ним заяви.
Позивач вважає, що вказане вище завдало позивачу майнової та моральної шкоди.
З огляду на зазначене вище позивач просив суд вважати звільнення його зі служби таким, що відповідає п.п.7 п.92 Постанови № 1828 у зв'язку із систематичним невиконанням умов Контракту з боку Держспецзв'язку. Видати з цього приводу відповідний наказ Голови Держспецзв'язку та передати витяг з такого наказу, стягнути з Адміністрації Держспецзв'язку майнову шкоду в розмірі 4 216,43 грн., стягнути з Адміністрації Держспецзв'язку моральну шкоду в розмірі 1 700 грн., провести розслідування з приводу причин ненадання відповіді Держспецзв'язку на звернення від 25.12.2007 та порушення Закону України «Про звернення громадян'та письмово повідомити позивача.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спір про виплату позивачу майнової шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки зафіксовані факти порушення позивачем дисципліни, то звільнення позивача на підставі пункту, вказаному в наказі, є правомірним. Щодо виплати позивачу надбавки та за виконання особливо важливих завдань та за вислугу років, то відповідач зазначив, що підстави для виплати позивачу вказаних надбавок відсутні.
Позивач доповнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним наказ Голови Держспецзв'язку від 26.03.2008 № 117-ос у частині звільнення позивача зі служби за підпунктом 6 пункту 92 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2006 № 1828 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою начальницького складу); визнати звільнення позивача зі служби з Держспецзв'язку таким, що відповідає підпункту 7 пункту 92 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1828 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту з боку Держспецзв'язку).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.02.2007 позивачем та Головою Держспецзв'язку та захисту інформації було укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу строком на 5 років на посаді головного спеціаліста -юрисконсульта за рахунок посади старшого юрисконсульта відділу забезпечення службової діяльності Юридичного управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
10.12.2007 позивач написав рапорт на ім'я Голови Держспецзв'язку про розірвання контракту та звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту, відповідно до п.п.6 п.92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1828.
Позивачем надано лист на ім'я Голови Держспецзв'язку, в якому зазначено, що для того, щоб були підстави для звільнення позивач припинив виходити на службу та виконувати свої обов'язки.
Відповідно до наявної у справі копії Довідки про бесіду з лейтенантом Держспецзв'язку ОСОБА_1 , головним спеціалістом-юрисконсультом Відділу забезпечення службової діяльності Юридичного управління Адміністрації Держспецзв'язку зазначено, що позивач не бажає проходити подальшу службу в Державній службі спеціального зв'язку через низьке грошове забезпечення та підтвердив своє бажання про звільнення. З зазначеною довідкою позивача ознайомлено не було через відсутність його на службі.
В матеріалах справи містяться пояснювальні записки позивача, в яких зазначається, що причиною невиходу позивача на службу є небажання проходити службу в Держспецзв'язку.
Позивача було звільнено з військової служби відповідно до п.п. 6 п.92 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2006 № 1828.
Зазначеною нормою передбачено, що особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем умов контракту, відповідачем-1 правомірно обрано підставу для звільнення позивача зі служби.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як свідчать матеріали справи, позивач пропустив вказаний строк.
Щодо вимог позивача про виплату йому надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, то суд зазначає таке.
Відповідно до абз. 6.3.3 п.п.6.3 п.6 спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 20 червня 2003 року N 400/192 «Про затвердження Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів'Початком проходження військової служби громадян, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу для проходження військової служби за контрактом і під час навчання змінюють статус студента на статус курсанта, є день їх призначення на посаду курсанта військового навчального підрозділу.
Призначення цих громадян на посаду курсанта здійснюється наказом керівника військового навчального підрозділу.
Позивач не надав суду доказів, що підтверджують проходження ним навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації при Національному технічному університеті «КПІ'протягом 1 року та 10 місяців, а також наказу про призначення його на посаду курсанта цього навчального закладу.
Крім того, позивач не надав доказів звернення до відповідачів про зарахування йому цього строку до строку військової служби.
Зважаючи на це, суд не вбачає будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача з боку відповідачів.
Суд погоджується з тим, що позивач мав право на отримання матеріальної допомоги відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 р. N 1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Виплату її під час перебування позивач не заперечує, однак не погоджується з її розміром, під час визначення якого, на думку позивача, не враховано період перебування позивача на навчанні у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації при Національному технічному університеті «КПІ'протягом 1 року та 10 місяців.
Зазначені доводи суд не приймає до уваги з огляду на обставини, які були викладені вище.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем-1 по справі доведено правомірність прийнятого ним наказу про звільненняним розпорядження, а судом встановлено, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно суд звертає увагу про безпідставність заявлених вимог до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Такий висновок мотивується наступним.
Відповідно до Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 868 Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Адміністрація Держспецзв'язку (далі - Адміністрація) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підконтрольним Верховній Раді України.
Адміністрація підпорядковується і підконтрольна Президентові України з питань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки України.
Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Адміністрація узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до повноважень Держспецзв'язку, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і в установленому порядку подає їх Кабінетові Міністрів України.
З аналізу закріплених цим положенням основних завдань та повноважень відповідача-2 та враховуючи, що позивач не перебував у правовідносинах з відповідачем-2 та не надав доказів завдання йому матеріальної та моральної шкоди, не вбачається підстав для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді Д.А. Костенко
В.А. Донець