ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
25 січня 2010 року 11:45 № 7/707
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Представники сторін:
від позивача -Пєчковська О. В., за довіреність;
від відповідача -не прибув
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд припинити підприємницьку діяльність фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з IV квартала 1998р та на момент звернення позивачем до суду не подає податкових декларацій.
Ухвалою суду від 18.06.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на позов не надав.
Судом було повідомлено відповідача про дату, час та місце судового засідання відповідно до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Мінською районною державною адміністрацією м. Києва 13.03.1997 та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекцій у Оболонському районі міста Києва.
Відповідно до наданих позивачем доказів по справі, відповідач з 4 кварталу 1998 року та станом на момент звернення позивачем до суду податкових декларацій та бухгалтерських звітів не подає.
Згідно з наданою позивачем довідкою що міститься в матеріалах справи, у відповідача по справі відсутня заборгованість перед бюджетом.
Проаналізувавши викладені вище обставини суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування'платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач, як підтверджується матеріалами справи, вимог зазначеної статті не виконував з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців'неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Таким чином, суд вважає, що припинення юридичної особи через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.
Згідно з ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Суд на підставі системного аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців'вважає, що реалізація п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні'можлива шляхом звернення державної податкової інспекції з позовом про припинення фізиичної особи не пов'язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у ст.10 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.О. Арсірій