ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 січня 2010 року 10:30 № 2а-11222/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Солекс"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача, Гарагуц В.С., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
від відповідача, Вернигора О.О., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Приватне підприємство «Солекс'звернулося в суд з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 05.05.2009 р. № 0002342330/0 (акт Державної податкової інспекції у м. Вінниця), від 18.05.2009 р. № 0002482330/0 (акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва), від 21.05.2009 р. № 0002622330/0 (акт Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області) про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Розглянувши подані адміністративні позови, судом були відкриті провадження в адміністративних справах. В ході судового засідання по справі 2а-11222/09/2670 було встановлено, що судом розглядаються однорідні справи 2а-10469/09/2670, 2а-11215/09/2670 тому було запропоновано об'єднати зазначені справи в одне провадження та присвоїти їм спільний номер 2а-11222/09/2670. За погодження представників сторін ухвалою суду від 11.11.2009 р. зазначені справи було об'єднано в одне провадження та призначено справу до спільного розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва були прийняті протиправні рішення: від 05.05.2009 р. № 0002342330/0, від 18.05.2009 р. № 0002482330/0, від 21.05.2009 р. № 0002622330/0 про застосування штрафних санкцій за надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах, обладнаних купюроприймачами, без застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахунку за такі послуги. Спірні рішення були прийняті на підставі актів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій: від 25.03.2009 р., від 05.05.2009 р., від 17.04.2009 р., якими зафіксовано порушення вимог встановлених п. 1, 2, 3, 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг". Також даними актами було зафіксовано, що розрахункові операції були проведені через реєстратор розрахункових операцій SAMSUNG-ER 350 F UA 01. після надання гральним автоматом гри.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає свої рішення обґрунтованими і прийнятими без порушення чинного законодавства в результаті перевірок, які свідчать про порушення позивачем положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині здійснення господарської діяльності в сфері грального бізнесу без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Державною податковою інспекцією у м. Вінниця, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області були проведені перевірки Приватного підприємства "Солекс" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в результаті яких були складені акти, якими встановлені порушення проведення розрахункових операцій за готівкові кошти в сфері грального бізнесу на гральних автоматах, обладнаних купюроприймачами без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Зазначеними актами були зафіксовані порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг", за які, відповідно до п.1 ст.17 цього ж Закону України передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Таким чином, на думку відповідача, застосування фінансових санкцій по відношенню до позивача на підставі рішень: від 05.05.2009 р. № 0002342330/0 у розмірі 10 200 грн. 00 коп.; від 18.05.2009 р. № 0002482330/0 у розмірі 17 340 грн. 00 коп.; від 21.05.2009 р. № 0002622330/0 у розмірі 8 840 грн. 00 коп., на загальну суму 36 380 грн. 00 коп., є повністю обґрунтованими і відповідають чинному законодавству України.
Позивач, використовуючи своє право адміністративного оскарження, звертався до Державної податкової інспекції у м. Києві та Державної податкової адміністрації України зі скаргами на рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо застосування штрафних санкцій, але зазначені скарги були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Відповідно до вимог п.1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Суд вважає, що зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваним рішенням відповідача у зв'язку з тим, що позивач здійснює господарську діяльність у сфері грального бізнесу на гральних автоматах, з використанням, при здійсненні такої діяльності, належним чином зареєстрованих (посвідчення № 0228006275, № 2657002679, № 0915006902) та опломбованих (довідки № АР-0000949, № 021036, № 811) реєстраторів розрахункових операцій, які внесені до відповідного реєстру. Розрахунки із споживачами послуг на гральних автоматах здійснюються через зазначені реєстратори розрахункових операцій, після надання таких послуг, що підтверджується фіскальними чеками, доданими до матеріалів справи, у зв'язку з неможливістю одночасного здійснення розрахункових операцій та їх обліку на гральних автоматах. Неможливість обліку розрахункових операцій одночасно з їх здійсненням пояснюється тим, що діючі гральні автомати не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).
Відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товар (послуги), затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 01.12.2000 р. № 614, до реєстрації приймаються лише ті моделі реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в межах терміну їх служби, який визначений технічною документацією. Рішення про включення відповідних моделей до Держаного реєстру розрахункових операцій, згідно Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. 1315, приймається Державною податковою адміністрацією України за наявності позитивного висновку технічної комісії про його відповідність державним стандартам. До таких моделей відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. В зазначеному переліку гральний автомат, як реєстратор розрахункових операцій, відсутній. Гральний автомат взагалі не призначений для реєстрації розрахункових операцій, не має ознак реєстратора розрахункових операцій, оскільки не оснащений фіскальною пам'яттю або відповідним програмно-технічним комплексом та не внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Крім цього, позивачем, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" від 07.02. 2001 року № 121, з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", було видано наказ від 29.12.2006 року № 52-ГД, яким визначено порядок прийняття ставок та виплати виграшів гравцям, які користуються послугою гри на гральному автоматі, обладнаному купюроприймачем, а саме: після вибору гравцем грального автомата, на якому буде проводитись гра, касир-оператор зобов'язаний безпосередньо роз'яснити гравцеві правила гри та прийняття ставок; після роз'яснення правил гри та прийняття ставок, гравець, робить ставку, опускаючи до купюроприймача грального автомата купюру відповідного номіналу, з урахуванням встановлених для даного виду гри прейскурантів цін (розмірів ставок); після здійснення ставки гральний автомат в автоматичному режимі встановлює призову суму та розпочинається гра; після закінчення гри гравець повідомляє про даний факт касира-оператора; після повідомлення про закінчення гри, касир-оператор здійснює вилучення грошових коштів із купюроприймача грального автомата та, у місці проведення розрахунків, вносить їх у касу, проводячи відповідну розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій; в залежності від результату гри (наявність чи відсутність виграшу) гравцеві, у місці проведення розрахунків, видається касовий чек з відображенням проведеної операції (внесення та видача (при наявності виграшу) готівки).
Отже, позивачем було виконано обов'язок по проведенню розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання таких операцій.
Враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняті відповідачем рішення, на підставі яких були нараховані штрафні (фінансові) санкції, є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Об'єднаний позов Приватного підприємства "Солекс" задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва:
№ 0002342330/0 від 05 травня 2009 року на суму 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок (акт Державної податкової інспекції у м. Вінниця);
№ 0002482330/0 від 18 травня 2009 року на суму 17 340 (сімнадцять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок (акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва);
№ 0002622330/0 від 21 травня 2009 року на суму 8 840 (вісім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок (акт Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області).
Судові витрати в сумі 10,20 грн. присудити на користь Приватного підприємства "Солекс" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.О. Арсірій