Справа № 194/735/13-к
Номер провадження 1-кп/194/4/19
10 грудня 2019 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області кримінальне провадження (№ 12013040400000159) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 28.05.2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 ,
- захисника - ОСОБА_5 ,
- потерпілого - ОСОБА_6 , -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040400000159 від 01.03.2013 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
З обвинувального акту видно, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у лютому 2013 року в денний час доби, більш точної дати не встановлено, діючи за єдиним злочинним умислом, спрямованим на проникнення на територію земельних ділянок, розташованих у садівничому товаристві «Ізобіліє-2», що знаходиться за шахтою «Західно-Донбаська» ШУ «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в межах Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, достовірно знаючи про наявність законних власників та володільців, умисно, з метою доведення свого умислу до кінця, без будь-яких законних підстав проник на територію земельної ділянки, яка належала ОСОБА_6 , та до будівлі сараю, який на ній розташований, чим порушив недоторканність іншого володіння особи, та в подальшому незаконно заволодів майном ОСОБА_6 у виді 3 молотків, гвоздодеру, лопати та сокири, вартістю 90 грн., після чого покинув територію належної ОСОБА_6 земельної ділянки.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні відмовився від обвинувачення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України та просив закрити кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечував щодо закриття кримінального провадження та просив продовжити судовий розгляд.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України згідно з вимогами ст. 477 КПК України має форму приватного обвинувачення, отже, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 288/1158/16-к, потерпілий може вільно обрати на власний розсуд один з альтернативно можливих варіантів поведінки: підтримати початково висунуте публічне обвинувачення з кваліфікацією злочину як більш тяжкого; підтримати змінене, тобто приватне обвинувачення; відмовитися від притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності; не вчиняти жодних юридично значущих дій. Якщо ж потерпілий ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом не порушував у будь-який спосіб питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж під час судового розгляду прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення, то така позиція тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК (крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 КПК України, відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, та те, що потерпілий відмовився від обвинувачення відносно ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 26, 284, 350, 369, 371-372, 376, 477 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення в зв'язку з його відмовою від обвинувачення - задовольнити.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинуваченнявідносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - закрити в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Речові докази - совкову лопату, гвоздодер, сокиру, 3 молотки, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 - повернути законному володільцеві ОСОБА_6 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської областіпротягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1