Справа № 202/8109/19
Провадження № 1-кс/202/12540/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
6 грудня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка звернулася з клопотанням ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12019040000000679 від 24.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року на тимчасово вилучене майно, а саме на грошові кошти в розмірі 910 доларів США та 3184 грн., які знаходяться на зберіганні в касі УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до квитанції № 000904 від 29.07.2019 року, повернувши їх йому як законному володільцю.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12018040000000667 від 10.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках якого 17.04.2019 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено в належній йому квартирі АДРЕСА_1 , під час якого вилучені грошові кошти в розмірі 910 доларів США та 3184 грн. На зазначені кошти ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2019 року був накладений арешт. У подальшому 24.08.2019 року постановою прокурора матеріали, які стосуються проведення 17.04.2019 року обшуку за місцем його проживання були виділені з кримінального провадження № 12018040000000667 від 10.07.2018 року до кримінального провадження № 12019040000000679 від 24.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Вважає, що на сьогодні підстави для подальшого арешту вилучених грошових коштів відсутні, оскільки вони не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Стороною обвинувачення не доведено, що вказані грошові кошти мають відношення до кримінального правопорушення, є його доказом. За цих підстав вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, а також безпосередньо ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 12019040000000679 від 24.08.2019 року, вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12018040000000667 від 10.07.2018 року, в рамках якого 17.04.2019 року на підставі ухвали слідчого судді від 08 квітня 2019 року був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , під час якого вилучені грошові кошти в розмірі 78 грн., 3103 грн., 3 грн., 900 доларів, 10 доларів США, а всього 910 доларів США та 3184 грн.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року на вилучені грошові кошти в загальній сумі 910 доларів США та 3184 грн. був накладений арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними.
Постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 24 серпня 2019 року матеріали з кримінального провадження № 12018040000000667 в цій частині виділені до кримінального провадження № 12018040000000679.
За положеннями частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді про накладення арешту від 19 квітня 2019 року, накладаючи арешт на грошові кошти в розмірі 910 доларів США та 3184 грн., вилучені під час обшуку 17.04.2019 року в квартирі АДРЕСА_1 , слідчий суддя виходив з того, що вони відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, є об'єктом кримінально протиправних дій.
Разом із тим, враховуючи, що на сьогодні органом досудового розслідування не встановлено злочинне походження вилучених грошових коштів, діяння кваліфіковане за ч. 2 ст. 309 КК України, слідчий та прокурор у судовому засіданні не заперечували проти скасування арешту, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_3 у частині скасування арешту, накладеного на вилучені грошові кошти ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про повернення вилучених грошових коштів ОСОБА_3 , то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню як передбачене, оскільки відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді. Слідчий суддя враховує, що з матеріалів клопотання ОСОБА_3 неможливо визначити належність вилучених під час обшуку грошових коштів та слідчим не відмовлено у поверненні грошових коштів особі, в якої їх було вилучено. В даному випадку за змістом статті 169 КПК України само по собі скасування арешту є підставою для повернення слідчим вилученого майна особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, клопотання ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12019040000000679 від 24.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року на грошові кошти в розмірі 910 доларів США та 3184 грн., які були вилучені 17 квітня 2019 року під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали направити слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019040000000679 від 24.08.2019 року для виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України -о 09-00 годині 10 грудня 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1