Справа № 199/5251/17
(1-кс/199/2634/19)
10.12.2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, має середню освіту, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 за контрактом, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
якому 07.08.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська направлено клопотання старшого слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 10.12.2019 року, в якому вона просить продовжити строк застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 45 діб.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.07.2017 року, близько 01 години 25 хвилин, перебуваючи біля будинку №3 по просп. Слобожанському у м. Дніпрі, зустрів потерпілого ОСОБА_7 , з яким на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків стався словесний конфлікт. У цей момент у ОСОБА_5 , що перебував у роздратованому стані, викликаному конфліктом із потерпілим, з мотиву помсти останньому за його зухвалу поведінку, на ґрунті виниклих неприязних відносин виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто умисне вбивство ОСОБА_7 ..
Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний намір, ОСОБА_5 , того ж дня, а саме 29.07.2017 року, близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи у вказаному вище місці, діючи умисно, бажаючи настання смерті потерпілому, стоячи в безпосередній близькості до останнього, який перебував по відношенню до ОСОБА_5 обличчям, дістав своєю правою рукою із-за поясу ніж та умисно, цілеспрямовано, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та свідомо бажаючи її настання, розуміючи, що шия є життєво важливим органом, наніс один удар ножем в область шиї з правої сторони, а саме - сонну артерію. Після цього ОСОБА_5 , впевнившись у тому, що потерпілий лежить на землі без ознак життя, з місця скоєння злочину втік, залишивши останнього на місці вчинення злочину.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №368/не/46 від 16.08.2017 року у вигляді: колото-різаної рани на передній поверхні шиї, раньовий канал від якої пошкоджує праву загальну сонну артерію, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
29.07.2017 року даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, правова кваліфікація ч.1 ст. 115 КК України.
07.08.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, свою провину визнав.
07.08.2017 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 05 жовтня 2017 року.
04.10.2017 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 04 листопада 2017 року.
30.09.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 28 листопада 2019 року включно.
28.11.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 подовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 11 грудня 2019 року включно.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Органом досудового розслідування зібрано докази, котрі свідчать про те, що матеріалах кримінального провадження містяться наступні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого у (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, знає про покарання, передбачене санкцією статті за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, ніде не працевлаштований, що у свою чергу свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, не має постійного джерела доходу, одразу з місця вчинення злочину зник. В зв'язку з наведеним існують ризики, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_5 може впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, у тому числі шляхом застосування насильства з метою уникнення від кримінальної відповідальності, при цьому перешкоджаючи встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки згідно положень ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надається копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, в яких містяться повні анкетні дані потерпілого та свідків. (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 скоїв особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а також зважаючи на те, що не може бути застосовано до останнього інші менш суворі запобіжні заходи згідно з п. 1-4 ч.1 ст. 176 КПК України, бо вони не зможуть забезпечити виконання процесуальних обов'язків, передбаченим чинним законодавством та забезпечення можливості виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 45 діб.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити, додатково зазначивши, що вона не може виконати вимоги суду, зазначені в ухвалі від 30.09.2019 року, оскільки не визначене процесуальне керівництво, тому протягом усього часу жодна слідча дія не була проведена. Також слідчий зазначила, що підозрюваний ОСОБА_5 своїми діями ніколи не перешкоджав слідству .
Прокурор просив задовольнити клопотання, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Додатково зазначив, що кримінальне провадження тривалий час перебувало в Прокуратурі області з метою продовження строків слідства, та тільки 06.12.2019 року прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 звернувся до Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону з листом щодо ініціювання питання щодо створення спільної групи прокурорів.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та пояснив, що він всіляко сприяв слідству, свою вину визнав та розкаюється. Зобов'язується виконувати усі вимоги слідчого та прокурора.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та зазначила, що ухвалою колегії суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2019 року обвинувальний акт був повернутий прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, як такий, що не відповідає вимогам КПК.
Не виконавши вимоги ухвали, обвинувальний акт прокурором знову був направлений до суду, однак ухвалою колегії суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2019 року обвинувальний акт знову був повернутий прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК.
На теперішній час слідчим не проведено жодних слідчих дій, незважаючи на вимоги ухвали колегії суддів від 27.08.2019 року та ухвали колегії суддів від 30.09.2019 року, яким повертався обвинувальний акт відносного ОСОБА_5 для приведення обвинувального акту у відповідність до вимог КПК України. У даному клопотанні не наведені та не обґрунтовані достатні ризики, відповідно до вимог КПК, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою поза розумні строки, та у зв'язку зі свавіллям, яке існує під час проведення досудового слідства з боку органів прокуратури, він безпідставно перебуває під вартою по теперішній час.
Оскільки ОСОБА_5 має тісні соціальні зв'язки, зареєстрований та проживає разом із батьками за адресою:: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 за контрактом, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у розшуку раніше не перебував, вину визнає, тому захисник просила змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого частково виходячи з наступного.
07.08.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, свою провину визнав.
07.08.2017 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 05 жовтня 2017 року.
04.10.2017 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 04 листопада 2017 року.
30.09.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 28 листопада 2019 року включно.
28.11.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 подовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 11 грудня 2019 року включно.
Вважаю, матеріали, надані слідчим доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 115 КК, що підтверджується:
?Протоколом огляду трупу від 29.07.2017 року;
?Показаннями свідка ОСОБА_8 ;
?Показаннями свідка ОСОБА_9 ;
?Протоколом впізнання від 06.08.2017 року;
?Висновком судово-медичної експертизи №368/НЕ/46;
?Протоколом огляду речей ОСОБА_5 ;
?Висновком судово-імунологічної експертизи №908Н;
?Висновком судово-психіатричної експертизи №189;
?Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Однак, слідчий суддя звертає увагу також на наступні обставини.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08..2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017040630001873, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 29.07.2017 відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, був повернутий прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, як такий, що не відповідає вимогам КПК.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017040630001873 внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 29.07.2017 відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України повернуто прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК України.
Строки тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчуються 11.12.2019 року.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подане до суду 10.12.2019 року.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Станом на день звернення слідчого АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 28.11.2019 року із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 з часу повернення обвинувального акту згідно з ухвалами колегії судді від 27.08.2019 року та 30.09.2019 року жодної слідчої дії здійснено не було.
28.11.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді подовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали - до 11 грудня 2019 року включно.
У судовому засіданні 28.11.2019 року при розгляді слідчим суддею клопотання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, старшим слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було повідомлено, що для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі колегії суддів від 30.09.2019 року необхідно два тижні.
Відповідно до листа керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області старшого радника юстиції ОСОБА_10 від 06.12.2019 року №850-4776вих19 ініційовано питання щодо створення спільної групи прокурорів до складу якої включити прокурорів Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та прокурорів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону.
Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що з 30.09.2019 року, з часу останнього повернення обвинувального акту прокурору, протягом більш аніж двох місяців жодних слідчих дій не виконано і ініціювання створення групи прокурорів спільно з прокурорами військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону відбулося лише 06.12.2019 року.
Згідно зі ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч.1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Незважаючи на це, клопотання та надані матеріали не у повній мірі доводять про наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1), 3), ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків. Судом встановлено та вбачається з наданого клопотання, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 за контрактом та раніше на судимий.
На користь звільнення від застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може свідчити відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що прокурором не зазначено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд враховує, що за ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Водночас, суд вважає зазначити, що у клопотанні про продовження підозрюваному ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу, хоча і зазначено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, однак не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 має тісні соціальні зв'язки, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 за контрактом, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у розшуку раніше не перебував, а також в матеріалах, доданих до клопотання, відсутні докази того, що останній може переховуватися від суду, тому суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід на більш м'який, а самена цілодобовий домашній арешт, який також забезпечить обмеження волі та вільне спілкування.
Крім цього, суд зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою перебуває за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення його належної поведінки на цей період, оскільки до підозрюваного даний запобіжний захід був застосований іще 07.08. 2017 року, його продовження із-за цього є неспівмірним меті заходу, тому під час вирішення питання продовження строків тримання під вартою не може бути забезпечено виконання засад судочинства.
У судовому засіданні прокурор не обґрунтував необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, як не обґрунтував і те, чому неможливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід. Водночас, додані до клопотання матеріали не вказують на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 , який має місце реєстрації та проживання, тісні соціальні зв'язки, а також тривалий час перебуває під вартою, а тому суд вважає, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, яке полягає у покладенні на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, забезпечить належну поведінку останнього на час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Враховуючи наведені вище обставини, з урахуванням наявного в ОСОБА_5 постійного місця проживання разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про міцність соціальних зв'язків останнього за місцем проживання, приймаючи до уваги недоведеність прокурором обставин, які свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, а також недоведеність обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе обрати підозрюваному запобіжний захід більш м'який, ніж тримання під вартою, а саме: запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Негайно доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його місця проживання та звільнити з-під варти.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків до 24 січня 2020 року:
-не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання;
-здати на зберігання до відповідного органу документи, що дають право виїзду за кордон;
-зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого та до суду.
Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали до 24 січня 2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1