Справа № 761/31012/19
Провадження № 2-з/761/813/2019
10 грудня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ТОВ "Вердикт Капітал", ПАТ "Родовід Банк", в якому просив суд:
- визнати недійсним договір №14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року укладений між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал".
10 грудня 2019 року, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд: до набрання рішенням суду законної сили у вищезазначеній справі, зупинити стягнення за виконавчим провадженням №49910404, відкритим на підставі виконавчого листа №361/2475/14-ц, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00840.08.2 від 29 квітня 2008 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).
Позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії (п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як визначений останнім вид забезпечення позову не стосується суті заявлених ним позовних вимог (не стосується предмету спору).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149, 151, 153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя: